Методи лікування хвороби Гоше

Признаки болезни Гоше

Підвищення розмірів печінки та селезінки:

• ступінь збільшення має значні коливання (варіює від невеликого, що близький до норми, до очевидного перевищення нормальних показників);
• частіше за все це виявляється під час планового ультразвукового дослідження черевної порожнини або при обстеженні з іншої причини.

З’явлення підшкірних крововиливів, які тривалий час не загоюються рани після отриманих травм або хірургічних втручань.

У загальному аналізі крові спостерігаються неспецифічні зміни (знижені показники гемоглобіну, еритроцитів, тромбоцитів), а в біохімічному аналізі виявляється підвищення рівня печінкових ферментів – АЛТ, АСТ.

Болі в кістках можуть виникати без очевидних причин, кістки стають більш крихкими в порівнянні з здоровими людьми, що призводить до частіших переломів.

Порушення руху в суглобах (внаслідок руйнування кісткової тканини головок кісток, які формують суглоб).
Неврологічні симптоми (типи 2 і 3) – мимовільні скорочення окремих м’язових груп (зокрема, м’язів глотки), судоми, проблеми з диханням.

Симптоми залежать від виду захворювання (1, 2, 3) і викликані скупченням клітин Гоше в певних органах.

Наприклад, при скупченні в селезінці – збільшене знищення клітин крові та його наслідки, в головному мозку – неврологічні розлади тощо.

Формы

В залежності від часу появи, тяжкості розвитку та прогнозу виділяють три категорії.
Перша категорія:

1. найрозповсюдженіший варіант;
2. спостерігається у всіх вікових категоріях, проте симптоми хвороби частіше проявляються у віці 30-40 років;
3. можливий «безсимптомний» перебіг хвороби з мінімальними проявами (незначне збільшення печінки і селезінки, відсутність уражень кісток та змін у крові);
4. у більшості випадків спостерігається чітке збільшення селезінки і печінки, легко діагностується пригнічення кровотворної системи (зниження гемоглобіну та тромбоцитів), часто трапляється ускладнений перебіг;
5. прогноз сприятливий за умови своєчасного початку лікування;
6. при цьому типі не вражається головний та спинний мозок.

Тип 2:

• найменш поширений варіант;
• супроводжується вираженими неврологічними симптомами (судоми різних груп м’язів, порушення ковтання та дихання) через накопичення клітин Гоше в головному та спинному мозку;
• ознаки захворювання з’являються майже одразу після народження дитини (в середньому до 6 місяців);
• характерна швидка прогресія, різке погіршення здоров’я;
• на початкових етапах можна помітити зниження м’язового тонусу дитини, затримку в розвитку в порівнянні з ровесниками;
• надалі посилюється тонус м’язів шиї та кінцівок, що може супроводжуватися судомами, іноді виникає косоокість, порушуються процеси ковтання та дихання;
• смертельний наслідок стається через попадання їжі в дихальні шляхи, що призводить до задухи або розвитку пневмонії;
• можлива випадкова зупинка дихання;
• більшість дітей з цим захворюванням помирає протягом перших 2 років життя.

Тип 3:

1. перші ознаки захворювання проявляються у віці від 6 до 15 років;
2. також спостерігаються неврологічні симптоми: судоми, труднощі з ковтанням, мимовільні скорочення та спазми м’язів обличчя, утруднене дихання при вдиху;
3. у дітей із захворюванням фіксується зниження інтелектуального розвитку (проблеми з навчанням письму, мовлення), затримка психічного розвитку, іноді відмічаються психози;
4. відзначається стійке прогресування хвороби (ознаки проявляються все яскравіше з часом);
5. уповільнене зростання;
6. затримка в статевому розвитку;
7. тривалість життя хворих дітей становить до 17 років (рідко доживають до 30-40 років);
8. смерть настає через ускладнення в уражених органах (печінка, легені).

Причини

Спадкове порушення у виробництві ферменту (глюкоцереброзідази).

Діагностика

Збирання анамнезу та скарг на захворювання (уточнення моменту виникнення перших симптомів захворювання, а також їх прогресування з часом).

Загальний аналіз (медичний огляд з оцінкою загального стану організму – виявлення ознак захворювань шкірних покривів, серцево-судинної системи, легень та нервової системи).

Захворювання можна запідозрити при випадковому виявленні збільшених печінки та селезінки (наприклад, за результатами УЗД), порушеннях в кровотворній системі (зміни в аналізах крові: зниження гемоглобіну, тромбоцитів, поява атипових клітин), а також при наявності симптомів ураження кісток.

На наступному етапі здійснюються спеціалізовані дослідження для підтвердження діагнозу:

• ферментний аналіз – визначення рівня ферменту (глюкоцереброзідази) в лейкоцитах та клітинах шкіри, що дозволяє точно встановити діагноз;
• біохімічний аналіз крові (зниження активності β-глюкоцереброзідази, підвищення рівня хітотріозідази);
• дослідження кісткового мозку (виявлення характерних клітин Гоше);
• молекулярні дослідження на генетичному рівні (виявлення генетичних порушень);
• рентгенівська діагностика та комп’ютерна томографія (магнітно-резонансна томографія) кісток, оскільки можливе наявність ділянок з меншою щільністю, що мають специфічні ознаки для цього захворювання.

Також можливе отримання консультації у гематолога.

Терапія хвороби Гоше

Лікування хвороби Гоше є довічним, за винятком 2 типу цього захворювання.

При другому типі смерть є неминучою. Лікування зосереджене на полегшенні симптомів – зменшенні болю та проведенні протисудомної терапії (симптоматичне лікування).

Для 1 і 2 типу здійснюється введення необхідного ферменту (замісна терапія).

Дозування препарату (ферменту) визначається індивідуально та може коригуватися залежно від подальшого розвитку хвороби.

Лікування ускладнень (наприклад, зупинка кровотечі з вен стравоходу) у разі їх виникнення.

Ускладнення та їх наслідки

З боку органів внутрішньої системи:

• кровотеча з вен стравоходу або шлунка;
• розрив селезінки;
• раптова зупинка дихання, спазм гортані (при другому типі);
• попадання їжі в дихальні шляхи через порушення процесу ковтання, що може викликати запалення легенів та дихальну недостатність.

Со стороны скелета:

• зруйнування кісткової тканини;
• збільшена крихкість кісток (часті переломні травми);
• поява інфекційних ускладнень у кістках.

При встановленні діагнозу хвороби Гоше 1 або 3 типу важливо якомога раніше розпочати замісну терапію (введення препарату, що містить необхідний фермент).
В іншому випадку, відсутність лікування призведе до неминучої загибелі, а запізніле початок лікування збільшує тяжкість хвороби та ризик розвитку ускладнень.

Профілактика хвороби Гоше

Якщо у близьких родичів подружжя є захворювання, рекомендується консультація з медичним генетиком.