Гипогонадизм – це патологічний стан, при якому статеві залози не можуть повністю виконувати свої функції, що призводить до порушення нормального вироблення статевих гормонів. Це захворювання часто супроводжується недорозвиненням статевих органів, слабкою вираженістю вторинних статевих ознак, а також порушеннями обміну речовин і серцево-судинними захворюваннями.
Фактори захворювання
Серед головних причин гіпогонадизму у чоловіків можна виділити такі:
- Вроджена недостатність статевих залоз,
- Генетичні аномалії,
- Вплив радіації на організм,
- Токсичні фактори,
- Суттєві травми яєчок.
У жінок це захворювання може бути спричинене такими факторами:
- Недорозвиненість яєчників вродженого типу,
- Передчасне ураження або видалення яєчників,
- Порушення функцій гіпоталамуса і гіпофіза,
- Новотворення в головному мозку.
Типи
Всі типи гіпогонадизму можна поділити на дві основні категорії.
- Первинна патологія. У чоловіків виникає через порушення функціонування яєчок або хромосомні аномалії. Часто супроводжується психічним інфантилізмом.
- Вторинний гіпогонадизм. Формується внаслідок дисфункції гіпофіза або ураження гіпоталамічного центру. Часто супроводжується психічними розладами.
У жінок також виділяють дві такі ж форми гіпогонадизму. Первинна форма захворювання має своїми причинами вроджені генетичні аномалії, гіпоплазію яєчників, а також вплив іонізуючого випромінювання, інфекційні недуги, раннє видалення яєчників. Вторинний гіпогонадизм у жінок виникає внаслідок захворювання гіпоталамуса або гіпофіза, запальних процесів у головному мозку, а також пухлин мозку.
Симптоми та ознаки
У чоловіків гіпогонадизм виявляється такими ознаками:
- Формування двостатевих зовнішніх статевих органів (при дефіциті андрогенів у періоді розвитку плоду),
- Затримка росту та розвитку,
- Ожиріння,
- Неповний розвиток вторинних статевих характеристик,
- Проблеми з потенцією,
- Зменшення обсягу яєчок,
- Безпліддя,
- Слабкість та втома м’язів.
Ознаки гіпогонадизму у жінок:
- Порушення менструального циклу, в тому числі аменорея,
- Недостатній розвиток вторинних жіночих статевих ознак,
- Безпліддя.
Діагностика
У чоловіків хвороба визначається так. Після збору анамнезу та загального огляду лікар проводить пальпацію статевих органів, оцінює рівень розвитку статевих характеристик, а також направляє на лабораторні дослідження (вимірювання рівня гормонів, біопсія яєчок тощо). У жінок гипогонадизм встановлюється за допомогою УЗД матки (матка має зменшений об’єм) та рентгенографії (фіксуються затримки в розвитку скелета, остеопороз).
Принципи терапії
Вибір способу лікування гіпогонадизму визначається клінічною формою захворювання, ступенем порушень, супутніми захворюваннями, віком пацієнта та тривалістю хвороби.
Зазвичай лікування починається з ліквідації первинного захворювання. Для дорослих пацієнтів призначається гормональна терапія, а також корекція рівнів статевих гормонів і статевої дисфункції. На жаль, у більшості випадків у чоловіків не вдається досягти лікування безпліддя, яке виникає внаслідок гипогонадизму.
При первинному гіпогонадизмі проводиться стимулююча терапія, дітям в такому випадку прописуються негормональні засоби. У разі вторинної патології у пацієнтів будь-якого віку застосовується гормональна терапія, що стимулює, з використанням гонадотропінів (іноді – в поєднанні зі статевими гормонами). Додатковими заходами є лікувальна фізкультура та загально зміцнююча терапія.
Хірургічне лікування чоловічого гіпогонадизму здійснюється шляхом трансплантації яєчок та фаллопластики.
Профілактика
Засоби профілактики включають регулярні візити до лікаря, проходження планових оглядів, а також вагітним жінкам слід особливо стежити за розвитком плода.
