Патологічний стан, що пов’язаний з надмірним ростом волосся в областях шкіри, де це не є типовим для конкретного віку або статі.
Причини
Гипертрихоз може виникати внаслідок спадкової схильності, що викликано мутаціями генів, внаслідок яких епітеліальні клітини перетворюються на епідермальні:
- дисфункція наднирників,
- яєчників,
- гіпофіза (іноді патологія може розвиватися під час вагітності, полікістоз яєчників, клімакс),
- захворювання епіфіза,
- щитовидної залози,
- тривалий прийом гормональних препаратів,
- захворювання нервової системи (епілепсія, ураження нервових стовбурів, пухлини головного мозку, сильні стреси),
- вживання деяких медикаментозних засобів,
- порушення обміну речовин,
- інфекційні захворювання,
- пухлинні ураження молочної залози у жінок,
- тривалий вплив факторів, що підвищують кровонаповнення шкіри, а також подразнюючих або травмуючих шкірні покриви.
Ознаки
Основним клінічним симптомом гіпертрихозу є надмірний ріст волосся на тілі в тих областях, де це вважається ненормальним або недоречним для статі. Серед проявів локального гіпертрихозу виділяються:
- невуси, які є волосяними родимками, а також злиттями брів (можуть зустрічатися у кількох членів однієї родини),
- місцевий поперековий гіпертрихоз (може спостерігатися разом зі спінальною дисрафією),
- випадання волосся на грудях у жінок (може бути ознакою нейрофіброматозу).
Іноді гіпертрихоз може бути пов’язаний з різними вродженими аномаліями.
Діагностика
Діагностика гипертрихоза, як правило, проводиться на основі результатів клінічного огляду. Для виявлення причин його виникнення та виключення гормонального дисбалансу пацієнтові може бути рекомендована консультація ендокринолога, гінеколога чи андролога.
Методи лікування
У разі виявлення гормонального дисбалансу призначається лікування, яке має на меті відновлення гормонального фону, а за потреби також може бути застосована замісна терапія, а також симптоматичне і підтримуюче лікування. Тільки після цього можлива боротьба з надмірним волоссям. Якщо не усунути гормональну причину гіпертрихозу, волосся, навіть після багаторазового видалення, знову з’являтиметься.
У разі відсутності гормонального дисбалансу лікування полягає у видаленні надмірного волосся. Вроджена форма поширеного гіпертрихозу не підлягає лікуванню, тоді як при місцевій формі можливо виконання оперативного втручання. У дітей для корекції гіпертрихозу можна використовувати перекис водню (3%) для знебарвлення волосся, після чого їх видалення здійснюється за допомогою спеціальних кремів.
Електрична епіляція є надійним методом видалення волосся у дорослих. Однак процедура може бути досить болісною, тому часто її виконують з використанням місцевої анестезії, і вона не підходить для видалення волосся у дітей.
Профілактика
Профілактика вродженого гіпертрихозу включає здоровий спосіб ведення вагітності, відмову від куріння, алкоголю, надмірних фізичних навантажень, регулярні прогулянки на свіжому повітрі, а також систематичні візити до спеціалістів для своєчасної діагностики можливих порушень.
Профілактика придбаного гіпертрихозу базується на своєчасній діагностиці та лікуванні гормональних порушень, а також терапії основного захворювання, яке може сприяти розвитку цієї патології.
