Затримка статевого дозрівання – це стан, при якому у підлітка не відбувається своєчасне формування вторинних статевих ознак, а також не виникають гормональні та психологічні зміни, притаманні пубертатному періоду. Існують й інші терміни для цієї патології: затримка статевого розвитку, уповільнене (пізніше) статевий розвиток (дозрівання), дисгармонія (затримка) пубертатного розвитку.
Ознаки
Уповільнене статеве дозрівання у дівчаток і хлопчиків можна визначити за різними ознаками. Ці симптоми є основними, проте існують також загальні ознаки цієї патології, що характерні для дітей обох статей.
- Затримка статевого розвитку у хлопчиків
Статевий розвиток хлопця вважається уповільненим, якщо до 13 років у нього не відзначається збільшення яєчок, а у 15 років відсутні лобкові волосся.
- Затримка статевого розвитку у дівчаток
При діагностуванні пізнього статевого розвитку у дівчаток виділяють такі симптоми: наявність нерозвинених молочних залоз у 13 років, відсутність лобкових волосся у 14 років і відсутність менструацій у 16-річному віці.
- Додаткові характеристики затримки пубертатного розвитку
Загальні симптоми, які властиві як хлопчикам, так і дівчаткам, включають недостатній ріст (гіпостатура) або затримку в його стрімкому збільшенні. Також можуть спостерігатися зниження м’язового тонусу, плоскостопість, слабкість суглобів і низька адаптаційна здатність.
Причини
Основним фактором, що визначає темпи статевого розвитку, є генетична схильність. Зазвичай уповільнене статеве дозрівання спостерігається у представників однієї родини. Якщо у батьків дитини спостерігалась подібна затримка, лікування, як правило, не є необхідним. Статевий розвиток і період інтенсивного зростання у таких дітей відбуваються пізніше, але в цілому проходять без аномалій.
Інші чинники, які впливають на статевий розвиток, можна умовно класифікувати на три групи.
- Конституційні причини.
До конституційних причин затримки статевого розвитку відносяться уповільнене зростання та затримка розвитку кісткової тканини. Такі фактори зазвичай проявляються при генетичній схильності до пізнішого настання пубертатного розвитку. У таких випадках лікування, як правило, не потрібно. - Ендокринні причини.
Ендокринні причини включають хромосомні аномалії (наприклад, синдром Клайнфелтера у хлопців, коли є одна зайва X-хромосома в генотипі), захворювання ендокринної системи (таких як цукровий діабет та інші) та аномалії статевих залоз. Часто затримка статевого дозрівання викликана недостатнім синтезом гонадотропінів – гормонів, які відповідають за розвиток статевих органів. Це може відбуватися, якщо у дитини є пошкодження або недорозвинення ділянки мозку, де розташовані гіпофіз і гіпоталамус. У таких випадках важливо провести обстеження на наявність пухлин у головному мозку або аномалій його розвитку. - Неендокринні причини.
Неендокринні причини дисгармонії пубертатного розвитку в основному є факторами, які можуть опосередковано впливати на швидкість статевого розвитку. Це, насамперед, загальне виснаження організму, хронічні захворювання печінки і легенів, серйозні патології травної та серцево-судинної системи (включаючи вроджені вади серця), муковісцидоз, хвороба Крона (ілеїт) та інші захворювання.
Діагностика та терапія
Затримка статевого дозрівання не є самостійним захворюванням; це радше комплекс симптомів, що можуть вказувати на різні захворювання. Лікування цієї патології здійснюється через терапію основного захворювання. Для встановлення першопричини затримки проводять ряд досліджень.
Спочатку у дитини беруть кров для аналізу. Виконуються хромосомні дослідження, щоб виключити можливі хромосомні аномалії. Далі кров аналізують на наявність анемії, діабету та інших хвороб. Додатково проводять рентгенологічне дослідження для перевірки зрілості кісток, зокрема аналізують кисті та зап’ястя підлітка. Лікар також направляє дитину на магнітно-резонансну (МРТ) та комп’ютерну томографію (КТ) для виключення пухлин у головному мозку. Розглядається також анамнез, адже хронічні захворювання можуть впливати на затримку статевого розвитку.
