Що таке дисплазія та як вона проявляється. Причини та симптоми захворювання

Дисплазією називають порушення формування окремих клітин, тканин, частин тіла чи органів. Патологія проявляється атиповою будовою клітин, зміною форми чи розміру ураженого органу, що зумовлює порушення його функцій. Дисплазія може бути вродженою та набутою. Найчастіше зустрічається вроджена патологія, яка зумовлена різними порушеннями розвитку ембріона. Захворювання проявляється у постнатальному періоді, а деяких випадках – у дорослому віці.

Види дисплазії

Термін “дисплазія” і “диспластичний процес” використовують для позначення будь-якої патології, спричиненої неправильною будовою та формуванням. Найчастіше зустрічається дисплазія наступних органів та тканин:

  • кульшові суглоби;
  • шийка матки;
  • сполучна тканина;
  • тверда тканина зуба;
  • фібродисплазія.

Рідко зустрічаються метатропічна та метепіфізарна форми дисплазії, синдром Ярхо-Левіна. Ці захворювання належать до генетичних розладів.

Для патології кожного типу характерна своя симптоматика, способи діагностики та лікування.

Дисплазія кульшових суглобів

Що таке дисплазія та як вона проявляється. Причини та симптоми захворювання

 

Це вроджена патологія, що з неправильним розвитком суглоба, зустрічається досить часто. За статистикою, із нею стикаються до 3% новонароджених. У дівчат вона зустрічається частіше, ніж у хлопчиків. Порушення можуть бути пов’язані з недорозвиненням чи неправильним формуванням суглоба.

Залежно від локалізації патологічного процесу розрізняють три види захворювання:

  • порушення розвитку вертлужної западини;
  • дисплазія верхнього відділу кістки;
  • порушення геометрії кісток (ротаційна дисплазія).

Патологія може розвинутися одному чи обох суглобах. Якщо у дитини розвивається одностороння дисплазія, вона може виявитися асиметрією складок шкіри. Однак якщо процес зачіпає обидва суглоби, складки можуть бути симетричними. Тому лише цієї ознаки недостатньо, щоб поставити діагноз.

Більш інформативним для лікаря є ознака скорочення стегна. У цьому випадку коліна малюка в положенні лежачи розташовані асиметрично, що говорить про вроджений вивих стегна – важку форму дисплазії.

Також під час огляду новонароджених лікар перевіряє рухливість суглобів. За відсутності патології ніжки немовляти відводяться до 80-90°. Діти з дисплазією кут вбирається у 50-60°.

Читайте також:  Хвороба Балантидіаз, захворювання, опис, діагностика, лікування та профілактика.

Ускладнення

У ранньому дитячому віці хвороба проявляється укороченням стегна, обмеженістю чи гіперрухомістю суглоба. За відсутності лікування посилюється слабкість зв’язкового апарату, що призводить до зміщення головки стегна, підвивиху та вивиху. У старшому віці діти відчувають біль, кульгають під час ходьби, швидко втомлюються.

У дорослому віці можливий розвиток диспластичного артрозу тазостегнового суглоба. У дівчат може вперше проявитися під час вагітності. Захворювання проявляється болісністю, обмеженням рухливості суглоба, деформаційними змінами. З часом розвивається так звана хибна установка стегна, через яку нижня кінцівка знаходиться в анатомічно неправильній позиції. Це обмежує рухливість, викликає стійкий больовий синдром. При прогресуванні хвороби пацієнт змушений вдаватися до ендопротезування.

Причини

Статистика показує, що найчастіша причина захворювання – несприятлива спадковість. Діти із патологією частіше народжуються у батьків, які мали аналогічне захворювання у дитинстві.

Друга важлива причина – тазове передлежання плода. Воно у 10 разів підвищує ймовірність дисплазії. Також серед причин фахівці відзначають маловоддя, велику вагу дитини при народженні, прийом матір’ю деяких ліків під час вагітності, сильний токсикоз, несприятливу екологічну обстановку. На розвиток опорно-рухового апарату новонародженого негативно впливає туге сповивання.

Діагностика

Діагностикою дисплазії кульшових суглобів у дітей займається дитячий ортопед. Якщо патологія була виявлена відразу при народженні, лікар оцінює клінічну картину та складає план лікування. З метою профілактики невиявлених дисплазій, всі новонароджені протягом першого року життя підлягають обов’язковим оглядам фахівцем. Якщо лікар виявляє ознаки неправильного розвитку кульшового суглоба, малюка направляють на обстеження.

Основним методом діагностики є ультразвукова діагностика. У 2-3 місяці лікар може призначити рентген. До цього часу таку діагностику не використовують через низьку інформативність. У новонароджених більшість суглоба формує хрящова тканина, яка на рентгені не відображається.

Лікування

Якщо у дитини виявлено дисплазію, успіх лікування залежить від його своєчасності. Для фіксації нижніх кінцівок в анатомічно правильному положенні відведення та згинання використовують спеціальні ортопедичні пристрої. Вони різняться по конструкції та жорсткості. Як правило, використовують вироби, які фіксують суглоб, але зберігають рухливість нижніх кінцівок.

Читайте також:  Менінгоенцефаліт: причини захворювання, основні симптоми

Крім носіння бандажів та шин, при дисплазії суглоба показані спеціальні вправи, масаж.
При вродженому вивиху дітям віком від 2 до 5 років проводять одномоментне закрите вправлення та накладають гіпс для обмеження рухливості суглоба, щоб зафіксувати його у правильному положенні. У тяжких випадках може знадобитися хірургічне лікування.

Дисплазія шийки матки

Ця гінекологічна патологія зустрічається у жінок 25-35 років. Вона полягає у змінах епітелію піхвової частини матки. Захворювання становить небезпеку у зв’язку з ймовірністю переходу до злоякісної форми. У його розвитку зміни зачіпають клітини і шари плоского епітелію. Змінюється їх форма та розміри, зникає поділ епітелію на шари.

Дисплазія може протікати у легкій, помірній чи тяжкій формі.

Тяжку форму інакше називають неінвазивним раком. Зміни торкаються всіх шарів плоского епітелію, проте патологічний процес не поширюється на м’язи, судини.

Що таке дисплазія та як вона проявляється. Причини та симптоми захворювання

 

Причини

Головною причиною захворювання фахівці називають папіломавірусну інфекцію. Деякі види папіломавірусу є онкогенними, тобто здатними провокувати злоякісні процеси у клітинах. Насамперед це типи ВПЛ-16 та ВПЛ-18.

Деякі фактори при зараженні папіломавірус виступають як обтяжливі. Серед них:

  • знижений імунітет;
  • запальні захворювання органів жіночої статевої системи;
  • ендокринні порушення;
  • куріння;
  • травматичні пологи, ушкодження статевих органів.

При сукупності цих факторів папіломавірусна інфекція може призводити до дисплазії та викликаних нею ускладнень.

Симптоми

Жінка може довгий час не підозрювати про патологію, оскільки вона зазвичай не дає больових відчуттів та інших яскраво виражених симптомів. Як правило дисплазію виявляють під час профілактичного огляду або при зверненні до лікаря з підозрою на запальне захворювання.

Читайте також:  Що таке кіста, як вона розвивається, методи лікування та заходи профілактики

На тлі клітинних змін епітеліального шару шийки матки у жінки можуть розвиватися запальні процеси, спричинені інфекцією. Вони дають яскраво виражену симптоматику, яка полягає у появі виділень з піхви, печіння та інших некомфортних відчуттів. Найчастіше під час огляду діагностують кольпіт, цервіцит.

У деяких випадках дисплазію шийки матки виявляють у пацієнтів із гонореєю, хламідіозом, кондиломою піхви.

Діагностика

Для уточнення діагнозу жінці необхідно пройти огляд гінеколога. Лікар використовує різні методи діагностики. Клінічно виражену дисплазію можна виявити за допомогою стандартного огляду із введенням дзеркал.

Кольпоскопія – огляд шийки матки під збільшенням – дає точні результати. За допомогою спеціального оптичного приладу, який збільшує зображення у 10 разів, лікар може розглянути стан клітин шийки матки, провести діагностичні проби.

Також у пацієнтки береться мазок із різних ділянок шийки матки та досліджується на наявність змінених клітин. На підтвердження діагнозу лікар може порекомендувати біопсію тканин, де відбувається патологічний процес.
Визначити папіломавірусну інфекцію в організмі пацієнтки допоможе ПРЦ-тест, який встановить присутність збудника та його штам. Лікарю важливо визначити, чи виявлений тип вірусу онкогенним, оскільки від цього залежить обрана схема лікування.

Лікування

У лікуванні дисплазії шийки матки використовують інтерферони, препарати стимулювання імунітету.

Хірургічне лікування полягає у видаленні ураженої ділянки чи всього органу. Фахівці використовують метод кріодеструкції, електрокоагуляції, лазерної хірургії. У складних випадках може знадобитися ампутація шийки матки.

При легкому та помірному ступені захворювання можливий самостійний регрес дисплазії. У цьому випадку лікар рекомендує відкласти хірургічне лікування. Пацієнтці призначають протизапальні препарати із регулярним контролем стану ураженої зони. Кожні 3-4 місяці проводиться цитологічний тест виявлення атипових клітин. Якщо медикаментозна терапія не призводить до нормалізації стану, жінці проводиться операція видалення зміненої зони.

Аватар
Сушко Александра
Molo4nica.in.ua
Додати коментар