Що таке девіантна поведінка у підлітків і як її коригувати

Що таке девіантна поведінка у підлітків і як її коригувати

Соціальною девіацією називають поведінку, що відхиляється, при якій дії і вчинки людини йдуть врозріз зі встановленими в суспільстві нормами. Найчастіше така проблема зустрічається у підлітковому віці. Згідно з дослідженнями, їй тією чи іншою мірою схильні від 45 до 64% молодих людей віком 14-18 років. Це період вікової кризи, у якому людина перебуває у стані дезорієнтації у системі встановлених суспільством цінностей, відчуває підвищену потребу у самовираженні, що зумовлює вчинення антиморальних вчинків і протиправних дій.

Згідно з дослідженнями, девіантність поведінки – це насамперед бажання підлітка самовиражатися та привертати увагу до себе.

Причини девіантної поведінки

Існує дві групи факторів формування девіантної поведінки: соціальні та медико-біологічні. До соціальних причин належать:

  • несприятлива ситуація у сім’ї;
  • неправильний підхід до виховання з боку батьків та вчителів.

У вихованні дитини можуть бути дві крайності. Перша – вимога безумовного підпорядкування, небажання зважати на думку підлітка, ігнорування його потреби в самостійності та формування почуття провини. Друга крайність – недостатня участь у житті дитини через постійну зайнятість. Це викликає у підлітка відчуття того, що його не люблять, і він нікому не потрібен. В обох випадках у дитини відсутній не тільки емоційний контакт, а й позитивний досвід взаємодії з дорослою людиною своєї та протилежної статі.

Девіантна поведінка дітей спостерігається і за відсутності порозуміння між подружжям. Постійні сварки між батьками, шкідливі звички, асоціальний спосіб життя — це стає негативним прикладом для дитини.

Читайте також:  Як відрізнити грип від застуди та боротися з цими

Навчально-виховні помилки призводять до соціальної поведінки школярів, що відхиляється, яка проявляється постійними конфліктами з вчителями та однокласниками, поганою успішністю, небажанням займатися навчанням.

До медико-біологічних факторів формування девіацій відносять обтяжену спадковість, захворювання ЦНС, фізіологічні процеси, що протікають в організмі у пубертатному періоді. Відхилення у поведінці спостерігаються у дітей із вродженою інтелектуальною недостатністю, схильністю до алкогольної та наркотичної залежності, нервово-психічними розладами. Це може відбуватися на тлі інтенсивного розвитку відділів кори головного мозку в пубертатному періоді.

Симптоми девіантності у дітей та підлітків

Поводження, що відхиляється від норм, у дитячому та підлітковому віці проявляється окремими симптомами або їх сукупністю:

  • підвищеною агресивністю, конфліктністю;

  • жорстокістю, схильністю до насильства, садистським вчинкам;

  • схильністю до обманів;

  • депресією, замкнутістю та прагненням самоізолюватися від суспільства;

  • постійною зміною настрою, емоційною лабільністю;

  • порушенням харчової поведінки;

  • небажанням займатися навчанням, відсутністю мотивації та вольових здібностей;

  • ігровий та іншими залежностями;

  • частою зміною захоплень;

  • схильністю до бродяжництва;

  • фобіями, тривожністю;

  • асоціальними контактами;

  • схильністю до істериків, спалахів агресії або підкресленої байдужості.

В окремих випадках на ґрунті депресії дитина може виявляти аутоагресію, зробити спробу самогубства. Крім психологічної девіантної поведінки, відхилення виявляються фізично. Підлітки можуть скаржитися на головний біль, порушення сну та апетиту, перепади артеріального тиску. З огляду на патології може збільшитися чи зменшитися маса тіла, порушується робота імунної системи.

За відсутності своєчасної корекції девіації перетворюються на спосіб життя. Це одна з основних причин залучення підлітків до протиправної діяльності, розвитку алкогольної та інших залежностей. Молоді люди з девіаціями перебувають у групі ризику суїцидів, насильницької смерті, зараження ЗПСШ, СНІДом. Ще одна проблема – нездатність побудувати повноцінні сімейні та інші соціальні відносини. Через негативні поведінкові патерни у молодої людини виникають постійні конфлікти з батьками, викладачами, колегами.

Читайте також:  Що це мононуклеоз? Симптоми, лікування, профілактика

Форми девіантної поведінки та приклади

Групи девіантної поведінки класифіковані російським психіатром та психотерапевтом В. Менделевичем. В їх основі – особливості порушень, якими проявляється антигромадська поведінка. Усього розрізняють п’ять видів девіантної поведінки:

  • Адиктивний. У підлітка з’являється прагнення втекти від дійсності, використовуючи при цьому хімічні речовини чи дії. На цьому грунті формується схильність до вживання алкоголю та наркотиків, може розвинутись токсикоманія. У ряді випадків виникає схильність до безладного статевого життя, залежність від мастурбації, азартних чи комп’ютерних ігор.

  • Делінквентний. Один із найнебезпечніших видів. Прикладами девіантної поведінки такого типу стають насильницькі дії стосовно оточуючих, злодійство, грабіж.

  • Психопатологічний тип. Зумовлений наявністю у підлітка певних психічних розладів. Наприклад, через депресію дитина стає байдужою до всього, а на тлі біполярного розладу може виявитися гіпоманія, при якій підвищений настрій змінюється спалахами дратівливості та апатії.

  • Патохарактерологічний. Є наслідком прояву акцентуацій характеру, призводить до стійкого порушення поведінки та складнощів із соціальною адаптацією. Розрізняють шизоїдну, параноїдну, істеричну та інші психопатії, кожна з яких проявляється своїми ознаками.

  • Гіперздатності. Найрідкісніший вид девіації. Характерний для обдарованих дітей та підлітків, які використовують свої таланти для здійснення епатажних вчинків та дій.

Читайте також:  Інфекції горла: симптоми, лікування

Діагностика

Діагностикою девіацій займається клінічний психолог та психіатр. Для виявлення відхилень проводиться бесіда з пацієнтом, оцінюється його емоційний стан, поведінкові реакції. Фахівець із роботи з девіантною поведінкою також спілкується з родичами та іншими людьми, які тісно взаємодіють із підлітком.

Виявити порушення поведінкових реакцій дозволяє спеціальне психологічне тестування. Крім психологічної діагностики, пацієнту призначають консультацію невролога, педіатра та інших профільних лікарів.

Лікування поведінки, що відхиляється

Для лікування девіацій використовують медикаментозні та немедикаментозні методи. Головним із них є психотерапія. Вона необхідна як підлітку, а й його батькам. Під час сеансів з пацієнтом проводяться бесіди, які допомагають підлітку усвідомити особливості свого характеру, вчать долати конфліктні ситуації, висловлювати свої емоції соціально прийнятними способами. Окрім індивідуальних бесід, використовують метод групової психотерапії, яка включає рольові ігри, різноманітні заходи, в ході яких учасники навчаються вирішувати проблемні ситуації у спілкуванні без агресії та конфліктів.

Крім психотерапії, проводяться заняття з психокорекції. Їхня мета – покращити емоційний стан підлітка, сформувати мотивацію до навчання та інших корисних видів діяльності. Медикаментозне лікування включає прийом препарату “Гліцин”, ліків на основі літію, антиконвульсантів. Така терапія призначається пацієнтам із патологіями нервової системи, психотичними розладами. Прийом препаратів ефективний у поєднанні з психотерапією.

Профілактика девіантної поведінки підлітків

Основний метод профілактики девіацій – раннє виявлення факторів, що призводять до антисоціальної поведінки. Своєчасна реабілітація та психокорекція дозволяють уникнути формування стійких негативних поведінкових реакцій.

Аватар
Сушко Александра
Molo4nica.in.ua
Додати коментар