Що таке кіста, як вона розвивається, методи лікування та заходи профілактики

Що таке кіста, як вона розвивається, методи лікування та заходи профілактики

Кіста – новоутворення у вигляді капсули, заповнене рідкою або сирною масою зі слизу, гною та відмерлих клітин. Захворювання має доброякісний характер. Воно може бути вродженим чи набутим. Кістозним ураженням схильні різні органи та тканини. У жінок найчастіше зустрічаються кісти яєчників, шийки матки та молочної залози. Чоловіки молодого віку стикаються з таким захворюванням, як копчикова кіста, яка формується в області сідничної складки.

Також відомі кісти слинних та бартолінових залоз, очей, гайморової пазухи, підшлункової та щитовидної залоз, гортані, спинного та головного мозку, нирки, кореня зуба. Новоутворення може розвинутись на будь-якій ділянці органу. Кіста може бути одиничною або множинною: на ділянці утворюються множинні поразки, у цьому випадку захворювання називається полікістоз.

За будовою кісти поділяються на справжні та хибні. Внутрішня стінка істинної кісти вистелена епітелієм, у хибної епітеліальні клітини відсутні.

Кісти розрізняються за розміром. У деяких випадках пацієнт навіть не підозрює про наявність проблеми, оскільки розмір новоутворення становить кілька міліметрів. Якщо хвороба прогресує, то кіста збільшується і може становити загрозу здоров’ю до переходу в злоякісне утворення.

Причини виникнення кісти

Кісти класифікують залежно від причини їхньої появи:

  • Ретенціозні – формуються при порушенні відтоку секрету. Такі кісти вражають жіночі репродуктивні органи, підшлункову залозу.
  • Пухлинні – утворюються через порушення обміну речовин. Капсула заповнена фізіологічною рідиною. Кістозні пухлини можуть бути доброякісними та злоякісними, нести ризик переходу у злоякісну форму.
  • Рамоліційні – формуються при некрозі тканин. Хвороба вражає різні ділянки спинного та головного мозку, яєчники. Пухлина може розвинутись при хронічному запаленні органу.
  • Дизонтогенетичні – носять вроджений характер. Усередині капсули містяться тканини ембріона.
  • Паразитарна – утворюється при зараженні паразитами. Вона може локалізуватись на будь-якій ділянці тіла і є вмістищем паразита. Захворювання виникає при аскаридозі, шистосомозі, інфікуванні ехінококом.
  • Травматичні – з’являються на ділянках пошкоджених тканин через забиті місця.
Читайте також:  Гіпертрофія мигдалин: причини

Кісти найчастіше діагностують у пацієнтів з ендокринними та соматичними захворюваннями, хронічними запальними процесами, травмами. У жінок такі порушення можуть бути викликані прийомом гормональних контрацептивів абортами. Розвиток захворювання пов’язують і зі спадковими факторами.

Симптоми та ознаки кісти

Симптоматика кісти залежить від її розмірів та локалізації. При невеликому розмірі пухлина ніяк не проявляє себе і виявляється випадково під час планового медичного огляду.

Що таке кіста, як вона розвивається, методи лікування та заходи профілактики

Розміри та прояви кісти яєчників та молочної залози безпосередньо залежить від фази менструального циклу та змін гормонального фону. Найбільш чутливий для пацієнтки період настає за кілька днів до менструації: кіста в цей час досягає максимального розміру і нерідко викликає хворобливі відчуття у зоні локалізації, дискомфорт при випорожненні сечового міхура та кишечнику. Після закінчення критичних днів процес йде на спад. Самопочуття пацієнтки покращується, а розмір ущільнення стає меншим до настання останньої фази менструального циклу.

Читайте також:  Кір: причини захворювання, основні симптоми

Якщо кіста вражає підшлункову залозу, у пацієнта спостерігається диспепсія, біль, може розвинутись кишкова непрохідність. При куприковій кісті пацієнт відчуває біль при сидінні, ходьбі. На ураженому ділянці може утворитися отвір, схоже свищ, з якого виділяється гнійний вміст.

Якщо немає лікування, кіста будь-якого органу продовжить зростати, викликаючи все більший дискомфорт. Патологія може перейти на навколишні тканини та органи, викликаючи болючі відчуття, почуття здавлювання.

Велике кістозне ураження здатне проявляти себе сильним болем, який виникає через тиск на навколишні тканини та судини. Пацієнт може стикатися з підвищенням температури до 38-39 ° C, збільшенням лімфовузлів, розпуханням ділянки, де локалізована пухлина.

Великі кісти небезпечні своїми ускладненнями. Пухлина великого розміру викликає деформацію м’яких та кісткових тканин, порушує кровообіг та роботу внутрішніх органів, призводить до запалення. При розриві кісти відбувається розлив її вмісту, що викликає небезпечні життя стану: некроз, перитоніт, сепсис.

Деякі види кіст здатні перероджуватися у злоякісну пухлину. Прикладом таких новоутворень є гормонопродукуюча та муціозна кісти яєчників.

Діагностика захворювання

Для неінвазивної діагностики використовуються такі методи як ультразвукове дослідження, мамографія, лабораторні аналізи, рентгенографія, МРТ. Апаратна діагностика ефективна, тому що дає можливість виявити захворювання на самому початку, коли воно добре піддається лікуванню.

Пацієнту також може бути призначено пункцію, яка дозволяє отримати матеріал для гістологічного дослідження, визначити характер новоутворення, оцінити ризики її переродження.

Лікування кісти

Залежно від того, який орган уражений лікуванням кісти займається гінеколог, мамолог, гастроентеролог, ЛОР-лікар, хірург-стоматолог. Методика лікування залежить від типу, локалізації кісти, перебігу захворювання. Наприклад, якщо в молочній залозі виявлено кісту, яка має маленькі розміри, і не спостерігається активного зростання вузлика, пацієнтці призначається лікування для стабілізації гормонального фону. З негормональних засобів призначаються нестероїдні протизапальні препарати. При розриві кісти для усунення ускладнень показано антибактеріальну терапію.

Читайте також:  Як відрізнити небезпечний грип від ГРВІ

Якщо ж кіста досить велика і становить серйозну загрозу здоров’ю, застосовуються як терапевтичні процедури, а й хірургічне втручання. Операція з хірургічного лікування кісти спрямовано її видалення чи видалення кістозно зміненої частини органа. Також використовується метод дренування кісти. Під час операції фахівець проводить проколювання порожнини, щоб видалити рідину, а потім усередину оболонки вводять спеціальну речовину, яка сприяє розсмоктуванню ущільнення. У деяких випадках застосовується припікання капсули лазером, рідким азотом, радіохвиль.

Класичне висічення кісти скальпелем проводиться порівняно рідко. Процедура зазвичай виконується лапароскопічним методом під контролем УЗД, тому знижується травматичність та ризик ускладнень.

Профілактика захворювання

Для профілактики кістозних уражень необхідно мінімізувати вплив факторів, що призводять до гормональних збоїв, запальних процесів, травм. Слід відмовитися від шкідливих навичок, безконтрольного прийому ліків, своєчасно звертатися до лікаря для лікування запальних захворювань.

Кіста – захворювання, яке може давати рецидиви. Якщо у пацієнта діагностовано таку патологію, після лікування необхідно стежити за станом здоров’я, регулярно обстежуватися.

Аватар
Сушко Александра
Molo4nica.in.ua
Додати коментар