Апендицит, його види та симптоми. Діагностика та лікування захворювання

Апендицит, його види та симптоми. Діагностика та лікування захворювання.

Апендицитом називають запалення апендикса – придатка сліпої кишки. Захворювання схильні до дорослих і дітей. Найчастіше апендицит зустрічається у віковому проміжку від 10 до 30 років. Це одна з найпоширеніших патологій черевної порожнини, які потребують госпіталізації. За статистикою, близько 90% від загальної кількості госпіталізованих до хірургічного стаціонару складають люди з підозрою на апендицит.

При підтвердженому нападі пацієнту показано операцію видалення запаленого апендикса. Цю процедуру називають апендектомією.

Апендицит, його види та симптоми. Діагностика та лікування захворювання.

Що таке апендикс і яку функцію він виконує

Апендикс інакше називають червоподібним відростком або придатком сліпої кишки. Зовні цей орган є вузькою витягнутою трубкою. Одним кінцем вона повідомляється із порожниною сліпої кишки. Стінки апендикса є чотиришаровими. Він має власну брижу, завдяки якій стає досить рухливим.

Довжина відростка варіюється від 5 до 15 см, товщина – від 7 до 10 мм. Апендикс називають рудиментарним органом, оскільки він не бере участі у перетравленні їжі. За довгі роки досліджень фахівці не дійшли одноголосної думки, для чого потрібен цей придаток в організмі. У той же час вдалося довести, що апендикс бере участь у підтримці балансу кишкової мікрофлори, виконує секреторну функцію, бере участь у роботі імунної системи (імунітет).

Причини запального процесу

Головним «винуватцем» апендициту стає патогенна мікрофлора: стрептококи та стафілококи, кишкова паличка та інші. Збудник через просвіт придатка потрапляє всередину апендикса та провокує запалення стінки.

Сприятливі умови для розвитку патології виникають також при перегині або атиповому місці рудиментарного відростка, потраплянні в просвіт сторонніх предметів, лімфоїдної тканини, що розрослася. Якщо просвіт апендикса заблокований стороннім тілом, порушується кровообіг у стінках органу. Це активізує розмноження патогенних мікробів, які можуть спричинити запалення. У багатьох пацієнтів виявляються апендикулярні камені, які блокують просвіт. Вони найчастіше формуються з калових частинок, рідше – при попаданні в просвіт дрібних кісточок, лушпиння.

Підвищений ризик апендициту мають люди, у раціоні яких переважає м’ясна їжа. Вона містить багато білка, що при розпаді створює сприятливе середовище для патогенної мікрофлори. Ризик стає ще вищим, якщо любитель м’ясних страв часто страждає на запори, які викликають застій кишкового вмісту.

Читайте також:  Орнітоз: причини захворювання, основні симптоми

До запалення відростка можуть призводити хвороби кишечника, спричинені інфекціями та паразитами.

Провокуючий фактор у жінок дітородного віку – вагітність. Гестаційний період супроводжується збільшенням розмірів матки, яка стискає сусідні органи. Через це сліпа кишка може зміщуватися. Вагітні жінки також страждають на запори, які відіграють чималу роль у розвитку запального процесу.

Апендицит може розвинутися не тільки під час вагітності, а й одразу після пологів на тлі перебудови імунної системи та зміни кровообігу тазових органів.

Різновиди захворювання

Апендицит може протікати у гострій та хронічній формі. Кожен із них має кілька різновидів. Вони відрізняються характером симптомів, ступеня поразки тканин, локалізації запального процесу.

Гострий апендицит

Таке запалення може бути простим та ускладненим. Простий апендицит інакше називають катаральним. Ознаки патології проявляються розладом кровообігу в тканинах відростка, його набухання. На окремих ділянках може виникнути нагноєння.

За відсутності лікування розвивається масштабне гнійне запалення. Така форма захворювання спостерігається у третини пацієнтів. З розвитком патології гнійний процес проникає через товщу стінки відростка. Це призводить до розвитку флегмони. Флегмозний апендицит розвивається протягом 24 годин після початку запалення, але іноді цей період скорочується вдвічі. Така форма захворювання частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків.

При тяжкій формі флегмонозного апендициту розвивається ерозія слизової оболонки, на ній з’являються виразки. Відбувається скупчення та рясне виділення гною. Запалення охоплює довколишні органи. Подальше прогресування захворювання призводить до розвитку гангрени. Серед найбільш небезпечних ускладнень – перитоніт, спричинений перфорацією запаленого апендикса та потраплянням ексудату в черевну порожнину. Це викликає запалення серозного покриву очеревини, що є загрозливим для життя станом.

Хронічний апендицит

Хронічне запалення відростка сліпої кишки має менш виражені симптоми порівняно з гострою формою. Якщо пацієнту при гострому апендициті з якихось причин не була проведена операція, є ймовірність, що хвороба набуде хронічного характеру.

Читайте також:  Лістеріоз: причини захворювання, основні симптоми

Вона може виявлятися періодичними чи частими загостреннями, у яких симптоматика посилюється. Також відомі випадки, коли у пацієнта діагностували хронічний апендицит без попереднього нападу.

Будь-яка хронічна форма захворювання – порівняно рідкісне явище у медичній практиці. У деяких пацієнтів запалення розвивається після хірургічного лікування гострого нападу, якщо була проведена субтотальна апендектомія. У цьому випадку лікар видаляє частину придатка та зберігає довжину від двох сантиметрів.

Якщо в організмі зберігаються умови для запалення (запори, перегин або стискання апендикса, паразитарні та інфекційні захворювання), процес може розвинутися знову.

При млявому запаленні відбувається атрофія тканин, у ньому з’являються спайки і рубці, склерозовані ділянки. Відросток деформується та зміщується. У деяких випадках він зростається із сусідніми органами.

Симптоми при хронічному апендициті стерті. Вони схожі з ознаками інших захворювань черевної порожнини, що ускладнює діагностику.

Симптоми апендициту

Апендицит, його види та симптоми. Діагностика та лікування захворювання.

 

При нападі запалення апендикса відзначаються такі ознаки:

  • наростаючий біль у правому боці;
  • нудота та багаторазове блювання;
  • метеоризм, розлад стільця;
  • підвищення температури;
  • прискорене серцебиття;
  • сухий язик, покритий білим нальотом.

З розвитком деструктивних процесів спостерігаються ознаки загальної інтоксикації.

Характер болю при апендициті залежить від розташування придатка та форми захворювання. У більшості людей біль спочатку відчувається в районі пупка, потім у здухвинній ділянці. Якщо відросток має аномальне розташування, може хворіти в районі попереку або під ребрами над лобком.

У людей зрілого віку болючі відчуття можуть бути незначними, а пульс і температура залишаються в межах норми. У маленьких дітей хвороба зазвичай супроводжується багаторазовим блюванням, млявістю, субфебрильною температурою.

При вагітності через зміщення сліпої кишки больове вогнище знаходиться вище здухвинної області.

При хронічній формі захворювання біль незначний і загострюється при фізичних навантаженнях. Пацієнти можуть скаржитися на розлад стільця, який виражається проносами та запорами. При натисканні на живіт людина відчуває біль у правому боці. Аналізи при цьому можуть бути в нормі.

Читайте також:  Вірусні хвороби людини

Діагностика

При ознаках запалення апендикса необхідно терміново звернутися до медичного закладу. До приїзду лікаря не можна приймати анальгетики чи проносні, прикладати грілку до живота, вживати їжу. Пацієнт повинен перебувати у ліжку.

Для діагностики лікар використовує методи візуального огляду, лабораторні аналізи, УЗД.

Під час огляду пацієнта можна назвати, що людина переважно прагне лягти правий бік, оскільки у інших положеннях тіла біль посилюється. Це ж відбувається за сміху, кашлю. Посилення болю викликане тим, що при положенні лежачи на лівому боці запалений відросток зміщується, відбувається натяг очеревини та брижі.

При пальпації живота пацієнт відчуває сильніший біль. Якщо лікар зробить поштовхоподібне натискання зліва, у зоні здухвинної області, біль у правому боці посилюється. Це відбувається при легкому натисканні на черевну стінку.

Хірург може проводити пальцеве дослідження прямої кишки. При ускладнених формах апендициту накопичується гній, через що відбувається нависання передньої стінки.

З апаратних методів використовується УЗД-діагностика визначення розмірів червоподібного відростка. При запаленні обстеження виявляється невелике скупчення вільної рідини.

Аналіз крові при загостренні відображає послідовну зміну лейкоцитарної формули, яка наростає протягом кількох годин.

Діагностувати хронічний апендицит складніше через змащену клінічну картину. Пацієнту призначаються рентгенографія з контрастуванням, іригоскопія, колоноскопія.

Лікування

Запалення апендикса лікують хірургічним шляхом, що дозволяє уникнути ускладнень. Операція проводиться класичним чи лапароскопічним методом. У разі ускладнень потрібна санація черевної порожнини для видалення гнійного ексудату та уражених тканин. У період після операції призначають ін’єкції антибіотиків.

Консервативне лікування апендициту проводиться при його хронічній формі, якщо вона не супроводжується болями. Насамперед необхідно усунути запори та інші фактори, які провокують запалення.

Аватар
Сушко Александра
Molo4nica.in.ua
Додати коментар