Що таке лімфоцитоз і чому він з’являється. Діагностика та лікування

Що таке лімфоцитоз і чому він з'являється. Діагностика та лікування

Лімфоцитоз – різновид лейкоцитозу. Це стан, у якому рівень лімфоцитів у крові дорослої людини перевищує 4000 одиниць, а дітей до 5 років – 6000 одиниць на одному мкл. У відсотковому співвідношенні це становить від 40% для дорослих і від 55% для дітей молодшого віку. У нормі у крові здорової дорослої людини міститься 20-40% лімфоцитів.

Лімфоцитоз може виникати з фізіологічних та патологічних причин. Як правило, у більшості випадків він є одним із симптомів захворювання. Причиною лімфоцитозу можуть бути не лише хвороби крові, а й віруси, інфекції, певні фізіологічні реакції.

Для діагностики лімфоцитозу використовується венозна чи капілярна кров. При лабораторному дослідженні визначаються основні показники крові, зокрема рівень лімфоцитів.

Що таке лімфоцитоз і чому він з'являється. Діагностика та лікування

Яку функцію виконують лімфоцити

Ці клітини крові забезпечують захист організму від патогенів. Лімфоцити виробляють імуноглобуліни – антитіла, які зв’язуються з вірусною інфекцією і тим самим перешкоджають її потраплянню до клітин органів та тканин. Лімфоцити також є частиною механізму знищення клітин, які вже заражені вірусом.
Аналогічним способом лімфоцити можуть боротися з деякими видами бактеріальних та паразитарних інфекцій. Таким чином, підвищення лімфоцитів у крові – це відповідь імунної системи при проникненні в організм інфекції.

Типи лімфоцитозу

Захворювання поділяється на відносний та абсолютний типи. Відносний характеризується підвищенням кількості лімфоцитів на тлі нормального або зниженого вмісту лейкоцитів у крові.

При абсолютному лімфоцитозі рівень лімфоцитів перевищений, як і лейкоцитів.

За рівнем перевищення розрізняють помірний та високий лімфоцитоз. Якщо відсотковий вміст лімфоцитів нижче 60%, йдеться про помірний лімфоцитоз. При високому вмісті лімфоцитів вище 60%, що може бути ознакою злоякісного гематологічного захворювання, хвороб лімфатичної системи.

Фізіологічний лімфоцитоз

Іноді підвищення лімфоцитів не пов’язане із захворюванням і є природною реакцією організму. Основними причинами такого явища є:

  • ранній дитячий вік;
  • психоемоційні навантаження;
  • голодування, відмова від продуктів тваринного походження;
  • прийом деяких ліків

У дітей віком до 4-5 років підвищений рівень лімфоцитів є фізіологічною нормою. Вже з першого тижня життя новонароджений показник лімфоцитів досягає 55-60%. Це з віковими особливостями імунної системи. До 4-5 років рівень лімфоцитів знижується до 40%. Якщо ж у маленької дитини цей показник перевищує 60%, це патологія.

Читайте також:  Гіпертрофія мигдалин: причини

Що стосується лімфоцитозу при стресі, голодуванні, прийомі ліків, то зміна лейкоцитарної формули має короткостроковий характер. Показники приходять у норму, як тільки причинний фактор перестає діяти на організм.

Лімфоцитоз при вірусних захворюваннях

Хвороби, спричинені вірусами, є частою причиною лімфоцитозу. У дорослих людей він виникає при грипі, ГРЗ. У дітей – при вітрянці, корі, краснусі. Як правило, у пацієнтів діагностується помірний лімфоцитоз, який виникає при наростанні симптомів захворювання. Після одужання показники крові приходять до норми.

Винятком є інфекційний мононуклеоз, спричинений вірусом Епштейн-Барр. Збудник відноситься до сімейства герпевірусів. Він розмножується в B-лімфоцитах та стимулює їх зростання. Цьому захворюванню піддаються дорослі та діти, але в дитячому віці ризик захворіти набагато вище. У людей середнього та зрілого віку патологія протікає без виражених ознак, оскільки вже сформовано специфічний імунітет.

З огляду на інфекційного мононуклеозу спостерігається стійкий помірний лімфоцитоз. Крім цього, у крові виявляються атипові мононуклеари – характерні для захворювання великі клітини.

Лімфоцитоз при бактеріальних інфекціях

Деякі хвороби, спричинені патогенними бактеріями, також призводять до лімфоцитозу. Як правило, йдеться про захворювання, які мають хронічний перебіг. У дорослих лімфоцитоз діагностується і натомість туберкульозу, сифілісу, бруцельозу, різних форм тифозних захворювань. У дітей подібний стан спостерігається при кашлюку.

Зміни показників лейкоцитів залежить від характеру патології. При хронічній формі може спостерігатися невелике чи помірне перевищення показників, яке зберігається протягом кількох місяців чи навіть років. Якщо хвороба загострилася, у міру зростання симптомів відбувається збільшення числа лімфоцитів.

Гематологічні захворювання

Високий лімфоцитоз відзначається при хворобах системи кровотворення та лімфатичної тканини. Злоякісні захворювання викликають проліферацію – безконтрольне поділ клітин та розростання тканин. При мієлопроліферативних та лімфопроліферативних захворюваннях відбувається відповідна зміна клітин у кістковому мозку.

Найпоширеніші хвороби кровотворення, що спричиняють лімфоцитоз, – це лімфосаркоми, лімфогранулематоз, хронічний лейкоз. Показники лімфоцитів за таких патологій здатні досягати 70-90%. Зростання відбувається поступово, досягаючи максимуму за кілька років після початку захворювання. Для лікування лімфоцитозу необхідно впливати на основну причину, що призвела до збільшення кількості лімфоцитів. Курси хіміотерапії, пересадка кісткового мозку допомагають привести показники лімфоцитів до норми.

Читайте також:  Як відрізнити небезпечний грип від ГРВІ

Крім злоякісних хвороб системи кровотворення, лімфоцитоз виникає на тлі анемії, спричиненої дефіцитом вітаміну B12 та фолієвої кислоти. У пацієнтів, які перенесли переливання крові, зростання кількості лімфоцитів може виявитися як одна з ознак посттрансфузійного синдрому.

Хвороби ендокринної системи

Захворювання, що супроводжуються порушенням гормональної секреції, також спричиняють лімфоцитоз. З чим пов’язана така реакція, поки що точно не встановлено. Помірне підвищення лімфоцитів спостерігається при акромегалії – патології, що супроводжується підвищенням вироблення гормону росту гіпофізом.

Тиреотоксикоз – надмірність секреції гормонів щитовидної залози – також може призвести до лімфоцитозу. Це ж спостерігається у пацієнтів із недостатністю кори надниркових залоз. У дітей із вродженим порушенням функції статевих залоз відзначається збільшення кількості лімфоцитів.

У всіх випадках стан піддається корекції при призначенні гормональної терапії.

Ревматологічні, алергічні та паразитарні захворювання

У пацієнтів із системним червоним вовчаком, ревматоїдним артритом, ревматичною лихоманкою спостерігається зміна лейкоцитарної формули крові у бік збільшення кількості лімфоцитів.

Алергіки, пацієнти з бронхіальною астмою також мають такий стан.

При зараженні шистосомозом – паразитарною інфекцією, що спричинена гельмінтами роду Schistosoma, рівень лімфоцитів підвищується на тлі ураження внутрішніх органів. До рідкісних причин лімфоцитозу відносять тропічні інфекції: малярію та хворобу Шагаса. Переносниками таких інфекцій є комахи, зараження відбувається за укусу. У нашій країні ризик зараження такими хворобами мають мандрівники, які відвідують країни Латинської Америки, Африки, західної частини Тихого океану.

Діагностика лімфоцитозу

Виявити перевищення норми лімфоцитів допомагає клінічний аналіз крові. Дорослий пацієнт може звернутися до медичної лабораторії щодо обстеження, записатися прийом до лікаря загальної практики чи терапевту. Дітям показано відвідування педіатра.

Оскільки лімфоцитоз не є окремим захворюванням, а симптомом порушень, лікар збирає анамнез, пропонує пройти комплексну діагностику. Вона включає:

  • Аналіз крові. Він визначає лейкоцитарну формулу, щоб виявити співвідношення всіх видів лейкоцитів, визначити показники ШОЕ, СРБ. Біоматеріал досліджується на наявність атипових мононуклеарів. При підозрі на онкологічні захворювання системи кровотворення виконують діагностику виявлення пухлинних антигенів.
  • Спеціальні дослідження виявлення збудника. Для нормалізації показників крові при інфекційному захворюванні слід знати точну причину лімфоцитозу. Для цього лікар збирає анамнез та з урахуванням існуючої симптоматики призначає обстеження. Метод ПРЦ використовують виявлення антитіл до вірусів. При підозрі на туберкульоз та кашлюк проводять мікробіологічне дослідження мокротиння. Виявити бруцельоз допомагає серологічна діагностика.
  • Апаратна та інструментальна діагностика. Пацієнтам з лімфоцитозом призначають апаратні та інструментальні дослідження. При підозрі на туберкульоз необхідний рентген легень, який покаже вогнища ураження та допоможе оцінити його масштаби. При мононуклеозі та гемобластозах призначають УЗД черевної порожнини. У пацієнтів із таким захворюванням виявляють патологічне збільшення селезінки, у деяких випадках печінки.
  • Гістологія При лейкозі, лімфомах та інших небезпечних патологіях пацієнтам потрібне гістологічне обстеження кісткового мозку. Воно покаже наявність змінених клітин крові, допоможе оцінити тип патології. Для одержання біоматеріалу проводять пункцію.
Читайте також:  Гепатит А - симптоми, перебіг, лікування

Лікування лімфоцитозу

Якщо збільшення кількості лімфоцитів спричинене фізіологічними причинами, лікування не потрібне. Патологічне зміна лейкоцитарної формули крові, що супроводжується тривалим лімфоцитозом, потребує уваги з боку лікаря.

Спеціальних препаратів та методик для нормалізації вмісту лімфоцитів не існує. Завдання лікаря – виявити причину патології та усунути її. Для лікування можуть застосовуватися консервативні та хірургічні методи. Наприклад, при вітрянці, краснусі, ГРВІ та грипі призначають симптоматичну терапію: жарознижувальні та протизапальні препарати. Пацієнту показано рясне питво, полоскання горла. Противірусні препарати ефективні у перші дні з появою симптомів грипу.

Бактеріальні інфекції лікують антибіотиками. Лімфоцитоз при туберкульозі можна усунути, якщо пройти курс лікування вибраними лікарем препаратами.

Тривала та складна терапія потрібна при високому лімфоцитозі у пацієнтів із лейкозом та іншими хворобами системи кровотворення. Насамперед призначається хіміотерапія, яка проводиться курсами. Якщо вона не призвела до покращення, рекомендується пересадка кісткового мозку.

Аватар
Сушко Александра
Molo4nica.in.ua
Додати коментар