Що це мононуклеоз? Симптоми, лікування, профілактика

Що це мононуклеоз? Симптоми, лікування, профілактика

Мононуклеоз спричиняє вірус герпесу людини IV типу (вірус Епштейн-Барра). Це інфекційне захворювання, симптоматика якого схожа на ГРЗ або ГРВІ: підвищена температура, запалені лімфовузли, хворе горло та зміни показників крові. Маленькі діти переносять мононуклеоз легко, часто захворювання протікає непомітно. А описані симптоми найчастіше виявляються у підлітковому віці. Незважаючи на високу інфікованість вірусом у представників усіх вікових груп, заразитись мононуклеозом непросто: необхідний тривалий контакт із носієм вірусу.

Як розвивається захворювання, способи передачі

Інкубаційний період захворювання в середньому триває 7-12 днів, але може сягати 21 дня, а за деякими даними до 30-50 днів. Перш ніж потрапити до В-лімфоцитів (клітини, в яких інфекція розмножується), вірус вражає слизові носа та носоглотки. Симптоми виявляються, коли інфекція потрапляє у кров.

Перші 7 днів активної фази захворювання дитина відчуває нездужання. Потім з’являються інші симптоми: висока температура (до 39), збільшені лімфовузли. Хвороба позначається на стані печінки та селезінки. Органи збільшуються в розмірах, може з’явитися тяжкість печінки.

Мононуклеоз проходить за 1-2 тижні, але залишкова симптоматика (збільшені лімфовузли, нездужання) зберігається до трьох тижнів.

Як передається захворювання:

  • при тісних особистих контактах, поцілунках;
  • при переливанні крові;
  • при недотриманні гігієни та використанні особистих предметів інфікованої людини;
  • під час тривалого перебування групи людей у закритому приміщенні.
Читайте також:  Хвороба Моргеллонів: причини і лікування

Симптоми мононуклеозу

Що це мононуклеоз? Симптоми, лікування, профілактика

Симптоматика мононуклеозу проявляється по-різному залежно від форми захворювання.

  • Для гострої форми характерне різке підвищення температури, головний біль, підвищене потовиділення, біль у горлі, ломота в кістках. Підвищена температура зберігається до 4-5 тижнів, причому періоди лихоманки змінюються зниженням температури.
  • Якщо хвороба розвивається поступово, на перших етапах дитина відчуває погіршення стану. Це супроводжується закладеністю носа, набряком носових ходів та почервонінням піднебінних мигдаликів. Температура тіла підвищується.

Найчастіше хвороба розвивається поступово. Батькам слід звернути увагу, якщо у дитини з’явилася підвищена стомлюваність, першіння у горлі та набряк носових ходів.

У піковий момент захворювання з’являються симптоми:

  • слизова оболонка ротоглотки червоніє, на ній з’являються фолікули, як при ангіні, можливі поверхневі виділення крові;
  • збільшення печінки та селезінки, підвищується чутливість цих органів при пальпації, може відчуватися тяжкість;
  • набряклі лімфовузли, які болять при пальпації;
  • висипання на тілі;
  • температура близько 39 градусів.

Небезпека мононуклеозу криється у збільшенні селезінки: у деяких випадках її розміри стають занадто великими, що призводить до розриву органу.

Читайте також:  Ангіна: Як передається ангіна

На тлі інфекції можуть розвинутись запальні захворювання дихальної системи, гіпоплазія кісткового мозку. Деякі пацієнти відчувають симптоми з боку ШКТ (діарея, нудота) та нервової системи (безсоння, запаморочення).

Всім, хто контактує з інфікованим хворим, необхідно уважно стежити за показниками здоров’я і негайно звертатися до лікаря при підозрі на вірус. Симптоми можуть виявитися протягом 2-3 місяців. Пацієнти з гострою формою захворювання мають перебувати на стаціонарному лікуванні. Вірус небезпечний ще й тим, що може бути в організмі людини без прояву симптомів.

Можливі ускладнення

Найпоширеніше ускладнення мононуклеозу – запалення печінки. Якщо його ігнорувати, у дитини розвивається жовтяниця.

Упродовж шести місяців після одужання імунітет дитини ослаблений. Щоб убезпечити дитину, їй необхідно зробити щеплення, обмежити відвідування людних місць та відмовитися від поїздок до інших кліматичних зон.

Ще одна небезпека, яку таїть вірус Епштейн-Барра – онкогенноактивність. Захворювання може стимулювати розвиток пухлин.

У 0,5-1% людей із мононуклеозом уражається нервова система. На тлі вірусу може розвинутись гострий мозочковий синдром, енцефаліт, полірадикулоневрит, менінгоенцефаліт, парез черепних нервів (частіше VII пари). За належного лікування захворювання проходять без наслідків.

Читайте також:  Гемофільна інфекція

Діагностика та лікування мононуклеозу

Для діагностики захворювання призначають:

  • аналіз крові (загальний, на антитіла);
  • мазок з горла та носа.

При підтвердженні діагнозу пацієнту призначають противірусну терапію, внутрішньовенні ліки, вітамінізацію та препарати для відновлення печінки.

Займатися самолікуванням суворо заборонено. Особливо небезпечно ігнорувати похід до лікаря, якщо у дитини гострий перебіг захворювання.

Після одужання рекомендується здати повторний аналіз крові.

Профілактика

Найголовніше у профілактиці мононуклеозу – дотримання правил індивідуальної гігієни. Батькам необхідно пояснити дитині правила користування особистими речами. У періоди ослаблення імунітету обмежити контакти з людьми у закритих приміщеннях.

Важливо вчасно робити планові щеплення та наситити раціон дитини достатньою кількістю вітамінів, щоб підвищити опірність організму.

В іншому профілактичні заходи схожі з методами боротьби з поширенням ГРЗ:

  • хворого мають у своєму розпорядженні в окремому приміщенні;
  • у квартирі/палаті проводять вологе прибирання;
  • поверхні обробляють слабким дезінфікуючим розчином;
  • при контакті з інфікованим одягають захисну маску.

Для запобігання тяжким наслідкам мононуклеозу батькам необхідно стежити за станом дитини та своєчасно звертатися до лікаря при появі симптомів захворювання.

Аватар
Сушко Александра
Molo4nica.in.ua
Додати коментар