Гіпотензія: причини розвитку, симптоми, методи діагностики та лікування

Гіпотонія (гіпотензія) – синдром, що провокує зниження показників артеріального тиску до рівня менше 90/60 мм ртутного стовпа. Показник описує верхні та нижні межі кров’яного тиску. Верхнє значення (систолічне) фіксується в момент скорочення серця, нижнє (діастолічний) – у проміжках між ударами серця.

Артеріальний тиск (АТ) нестабільний протягом дня і змінюється під впливом стресу, фізичної активності, періоду сну та неспання. Навіть прийом їжі та питво здатні змінити показники АТ. При цьому в організмі є природні захисні бар’єри, що нормалізують тиск.

Периферичний опір судин – загальний показник опору судинної системи постійно циркулюючого потоку крові. Стінки артеріол складаються з еластичної м’язової тканини, яка розширює та звужує стінки судин.

Серцевий викид – процес, що регулюється серцем, що дозволяє контролювати об’єм крові, що перекачується за 1 хвилину. Одночасно з нирками також залучаються в роботу, реагуючи на адаптивні зміни. Орган починає виробляти більше чи менше сечі, змінюючи об’єм крові, коригуючи артеріальний тиск.

Гіпотензія: причини розвитку, симптоми, методи діагностики та лікування

Види гіпотонії (гіпотензії)

  • Компенсаторна форма. Характерна для спортсменів, які мають під час фізичних навантажень артеріальний тиск підвищено, але у спокійному стані знижується.
  • Географічна чи адаптивна. Зустрічається у жителів високогірних районів, із яскраво вираженими кліматичними перепадами: спека та холод. У розрядженому повітрі вміст кисню менший за норму, тому кров’яний тиск в організмі знижується.
  • Гостра форма (криз чи колапс). Характерне різке зниження. Виникає через серцеву недостатність, травми головного мозку, інтоксикацію.
  • Лікарська. Спостерігається у пацієнтів, які приймають гіпотензивні, сечогінні препарати, а також антидепресанти та релаксанти.
  • Есенційна гіпотензія. Зустрічається у людей астенічної статури. Не завдає шкоди здоров’ю та є фізіологічною особливістю організму.
  • Ортостатична/постуральна. Виникає у момент прийняття вертикального становища, через порушення кровопостачання мозку.
  • Хронічна вторинна форма. Свідчить про наявність серйозного захворювання: цирозу печінки, патології щитовидної залози, онкозахворювання, цукрового діабету, проблем ШКТ, серцево-судинної системи та порушення у роботі центральної нервової системи.
Читайте також:  Аневризм головного мозку: що це?

Згідно з дослідженнями фахівців Служби охорони здоров’я Клаліт, м. Беер-Шева, Ізраїль, ортостатична гіпотензія є одним із поширених різновидів АТ у літніх людей. При цьому доведено, що ОРГТ не спричиняє смерть.

Вибірка включала 1050 осіб, з яких 626 пройшли комплексне геріатричне обстеження та 424 пройшли геріатричну консультацію. ОРГТ діагностовано у 294 пацієнтів (28,0%). В однофакторному аналізі ортостатична гіпотензія була пов’язана із загальною смертністю лише у пацієнтів віком 65–75 років, але у багатовимірній моделі цей зв’язок зник.

Симптоми зниженого тиску

Первинні симптоми хронічної артеріальної гіпотензії типові не тільки для даного захворювання, але і для інших захворювань серцево-судинної системи та органів шлунково-кишкового тракту:

  • зниження працездатності;
  • втома, млявість;
  • головний біль;
  • нудота, запаморочення;
  • блідість шкіри та слизових оболонок.

Всі ці симптоми свідчать про кисневе голодування внаслідок зниження кровопостачання.

Клінічний характер захворювання проявляється у гострій формі:

  • сплутана свідомість;
  • холодний, липкий піт;
  • неглибоке уривчасте дихання;
  • прискорений слабкий пульс;
  • глибокий непритомність.
Читайте також:  Хронічний кашель: етіологія, діагностика, лікування

Загальна картина симптомів доповнюється кисневим голодуванням клітин мозку, як наслідок, зниженням працездатності організму.

Причини низького артеріального тиску

  • Стрес та емоційне вигоряння, які знижують нейродинаміку нервової системи.
  • Аномалії серцево-судинної системи: хронічна серцева недостатність, вада, аритмія, стенокардія, ішемічна хвороба серця (ІХС).
  • Проблеми з боку ендокринної системи: хвороба Аддісона, Кушінг, цукровий діабет.
  • Інтоксикація організму.
  • Алергічні реакції (алергія) – анафілактичний шок знижує тонус артерій.
  • Гормональні зміни.
  • Крововтрата: внутрішня чи зовнішня.
  • Дегідратація (зневоднення) організму через діарею, блювання, недостатнє споживання добової норми рідини.
  • Туберкульоз, а також низка інших легеневих захворювань.

Діагностика

Діагностика захворювання починається з аналізу стану пацієнта та збору даних для анамнезу. Постановка діагнозу передбачає ведення динаміки стану пацієнта та проведення апаратних та лабораторних досліджень.

  • Електрокардіографія (ЕКГ) – збирання показників електричної роботи серця.
  • УЗД серця – дослідження ультразвуком органу та навколишніх тканин.
  • Транскраніальне дуплексне сканування (ТКДС) – комплексне обстеження стану вен та судин, виявляє відхилення у кровопостачанні.
  • СМАД – добовий моніторинг артеріального тиску. Процедура займає 1-2 дні, протягом усього часу дослідження автоматично фіксуються показники організму у природних умовах.
  • Електроенцефалограма (ЕЕГ) – реєстрація електросигналів клітин мозку.
  • Біохімія крові з метою оцінки рівня електролітів.
  • Загальний аналіз крові для діагностики анемії.

При виявленні вторинної гіпотензії та порушення електролітного балансу призначаються додаткові гормональні дослідження надниркових залоз з підрозділу «Панель гіпоталамо-гіпофізарно-надниркових гормонів»: 17-ОКС, АКТГ, аналіз альдостерон-ренінового співвідношення (АРС).

Читайте також:  Що таке хвороба Гоше та чому вона виникає. Симптоми, діагностика та лікування

Для діагностики частих непритомності застосовується Тілт-тест (проба з пасивним ортостазом). Отримані результати допомагають визначити причину непритомності, а також підібрати відповідне лікування.

Лікування гіпотонії

Стан пацієнта стабілізується за допомогою медикаментів: адаптогенів, аналептиків, стимуляторів для психомоторики, адреноміметиків (на випадок екстреної нормалізації тиску).

Рекомендується також пропити загальний курс вітамінів із мінералами. Медикаментозна терапія доповнюється фізіотерапією (електросон, акупунктура, душ Шарко, масаж, обгортання) та фітотерапією, на розсуд лікаря – невролога.

У складі комплексної терапії лікар при встановленому вигляді гіпотензії може призначити гіпотензивні медикаменти для контролю артеріального тиску: амлодипін, атенолол, анаприлін, еналаприл та ін. Звертаємо вашу увагу! Курс, склад та порядок прийому лікарських засобів повинен визначати лікар відповідно до особливостей захворювання та організму. Є протипоказання, консультуйтеся з лікарем.

Профілактика

Загальні рекомендації підходять не тільки для пацієнтів з АТ, але й загалом стосуються кожної людини, яка дбає про власне здоров’я. Хворі на гіпотонію повинні скоригувати свій спосіб життя:

  • Дотримуватись принципу 8-годинного сну.
  • Правильно та повноцінно харчуватися. Особливого режиму дієти не потрібно, але потрібно дотримуватися загального принципу: їжа повинна містити збалансовану кількість білків, жирів, вуглеводів та вітамінів.
  • Гуляти не менше 2 годин на день.
  • Уникати фізичної та емоційної напруги.
  • Дотримуватись помірних фізичних навантажень (можна проконсультуватися з інструктором та скласти індивідуальний комплекс вправ).
  • Виключити шкідливі звички: алкоголь, куріння.
  • Завести щоденник спостережень для фіксації щоденного стану.
Аватар
Сушко Александра
Molo4nica.in.ua
Додати коментар