Епілепсія – причини, діагностика, лікування

Епілепсія - причини, діагностика, лікування

Епілепсія – неінфекційне захворювання нервової системи, яке розвивається у людей різного віку. Для нього характерні періодичні напади, під час яких у пацієнта порушується рухова та розумова функція. Причина захворювання – підвищена активність нейронів. Коли розряди нейронів поширюються з мозку, настає епілептичний напад. Передбачити цей стан практично неможливо, оскільки напади виникають спонтанно, без провокуючих факторів, а проміжок між ними може становити від дня до кількох місяців.

У більшості випадків хвороба проявляється у дитячому та підлітковому віці. У світовій практиці епілепсія займає одне з перших місць поширеності. На це психічне захворювання страждає понад 50 мільйонів людей.

Епілепсія - причини, діагностика, лікування

 

Причини епілепсії

Залежно від етіології захворювання може мати первинний чи вторинний характер. Ідіопатична (первинна) епілепсія розвивається у дітей.

Поширені причини:

  • гіпоксія (кисневе голодування);
  • внутрішньоутробна інфекція;
  • уроджені вади будови мозку.

Симптоматична (вторинна) епілепсія розвивається у людей різного віку в результаті перенесених хвороб мозку (травми, пухлини).

На розвиток хвороби у дитини впливає спадковий фактор. Епілепсія передається від батьків у 8% випадків.

Види та симптоми епілептичних нападів

Головний симптом епілепсії – судомні напади осередкового чи генералізованого характеру. У першому випадку це нетривалі (не більше хвилини) напади, що виникають в одній частині тіла та супроводжуються відчуттям страху у пацієнта. Свідомість при цьому залишається не затуманеною, присутні м’язові та зорові посмикування.

Читайте також:  Терапія сухого кашлю. Методи лікування сухого кашлю

Генералізовані напади можуть проходити без судом, інакше їх називають абсани. Такі напади властиві дітям. Під час нападу дитина закидає голову, заплющує очі, а її повіки тремтять. Стан триває близько 20 секунд. Нерідко епілептичні напади без судом тривалий час залишаються непоміченими.

Найстрашнішими вважаються епілептичні судомні напади. Вони тривають 2-5 хвилин. Під час них пацієнт впадає у конвульсії, втрачає свідомість, його шкіра стає синюшною. Нерідко напади супроводжуються мимовільним сечовипусканням та піною з рота. Через сильний м’язовий спазму бувають випадки, коли людина сильно прикушує щоки, язик. Після закінчення нападу пацієнт відчуває сильний біль і засинає.

За кілька годин до судомного нападу у людини може підвищитися нервозність і початися інтенсивне потовиділення. Безпосередньо перед нападом пацієнт відчуває нереальність навколишнього світу.

Ще один вид епілептичних нападів – атонічні. Пацієнт не втрачає свідомість, але тонус м’язів різко знижується, через що людина падає на підлогу. Діти такі напади проявляються мимовільними скороченнями м’язів.

Інші симптоми епілепсії

Пацієнти із цим захворюванням можуть зіткнутися з іншими проявами епілепсії:

  • порушення психіки, загальмована реакція;
  • схильність до жорстокості та агресії;
  • апатичний стан, байдужість до світу.
Читайте також:  Лимфангит: причини захворювання

Якщо лікування виявляється неефективним, можливий розвиток недоумства.

Причини розвитку вторинної (симптоматичної) епілепсії:

  • травма голови;
  • кисневе голодування внаслідок інсульту;
  • інфекції мозку (нейроцистицеркоз, малярія, менінгіт, енцефаліт);
  • пухлина мозку.

Захворюваність на епілепсію вище в країнах з низьким рівнем життя: приблизно 139 випадків на 100 000 осіб (близько 80% хворих на епілепсію). Ймовірно, такі показники зумовлені поширенням інфекційних захворювань, які впливають на стан мозку (нейроцистицеркоз, малярія), частими випадками травм під час дорожньо-транспортного руху та відсутністю доступної медичної допомоги із програмами для профілактики захворювання. Для порівняння, у розвинених країнах щорічно діагностується близько 49 випадків на 100 000 населення.

Діагностика та лікування

Раніше епілепсія вважалася невиліковним захворюванням, але сучасні методи дозволяють повністю усунути або значно скоротити кількість нападів.

На думку лікарів, близько 70% людей, які страждають на епілепсію, можуть жити без нападів, якщо їм надано своєчасне та належне лікування.

Діагностика починається з анамнезу – опитування пацієнта та його родичів про характер нападів, а також виключення спадкового фактора. Потім пацієнту призначають обстеження очного дна, електроенцефалографію, МРТ та рентген головного мозку.

Читайте також:  Вісцеральний лейшманіоз: причини захворювання, основні симптоми

Лікування супроводжується постійним спостереженням близьких та медичним контролем. Пацієнтам рекомендується постійно перебувати під наглядом родича (відповідальної особи), який знає, як поводитись під час епілептичних нападів.

Приступи купірують медикаменти, які підбирають, виходячи з етіології захворювання та характеру нападів. Якщо лікування дає більш ніж дворічну ремісію, дозу ліків поступово знижують.

Хворим на епілепсію рекомендується дотримуватися дієти з обмеженим споживанням кофеїну, алкоголю та гострої їжі.

Профілактичні заходи

Розвитку епілепсії можна запобігти 25% випадків, стверджують експерти.

Важливий профілактичний захід – дотримання техніки безпеки та запобігання травмам голови. Необхідно носити шоломи в ситуаціях підвищеної небезпеки (зокрема, це стосується мотоциклістів), дотримуватися запобіжних заходів під час занять екстремальним спортом, на роботі.

Вагітним жінкам слід регулярно проходити обстеження, щоб за необхідністю надати дитині швидку допомогу та запобігти розвитку вад народження.

Дітям із лихоманкою необхідно своєчасно давати кошти для зниження температури. Це знизить можливість фебрильних нападів.

Після інсульту важливо здійснювати профілактичні заходи: контролювати артеріальний тиск, вагу, серцевий ритм. Людям, які перенесли серцевий напад, варто відмовитися від куріння та вживання алкоголю.

Під час поїздок до тропічних районів необхідно остерігатися комах – переносників інфекції.

Аватар
Сушко Александра
Molo4nica.in.ua
Додати коментар