Емоційне вигоряння: що це таке і чи можна впоратися з ним

Термін «емоційне вигоряння» запровадив 1974 року Герберт Фрейденбергер – психотерапевт із Америки. Цей психологічний стан – одна з найпоширеніших хвороб сучасності, яка частково пов’язана з високою швидкістю життя та необхідністю бути багатозадачним. Багато країн визнали цей синдром офіційним захворюванням. За статистикою, найчастіше з ним стикаються представники гуманітарних та соціальних професій (вчителі, лікарі, працівники некомерційних організацій), співробітники НКО.

Якщо раніше емоційне вигоряння вважалося “професійною” хворобою, то зараз погляд на це питання розширився: синдрому схильні абсолютно всі жителі сучасного світу.

Емоційне вигоряння: що це таке і чи можна з ним упоратися

Причини емоційного вигоряння

З емоційним вигорянням стикаються всі. Хтось переносить це легше й інтуїтивно знає, як настроїти себе на потрібний лад, але більшість людей починає лаяти себе за нездатність до дій, аніж погіршує ситуацію. Тому перша причина – неправильне ставлення себе.

Друга причина – професійна. Зараз багато професій вимагає багатозадачності, при цьому завдання часто бувають різноплановими по суті, що призводить до підвищеного психологічного навантаження. Крім того, затребувані фахівці стикаються з великими очікуваннями суспільства: від них постійно чекають високих результатів, що додає емоційної напруги.

Ще одна причина емоційного вигоряння – недостатня оплата праці чи відчуття власної професійної незначності. Згодом людина перестає розуміти, навіщо вона продовжує займатися своєю роботою.

Нездорова атмосфера у трудовому колективі чи зайнятість на нелюбимій роботі – одне з масштабних причин захворювання. Згідно з дослідженнями Regus, 53% офісних працівників близькі до емоційного вигоряння.

Ще одна вагома причина – невміння вибудувати особисті межі та діяти відповідно до власних потреб. Саме невміння зрозуміти, коли необхідний емоційний та фізичний відпочинок, стає причиною дратівливості, відсутності професійних та особистих успіхів.

Читайте також:  Саркома: класифікація, чому виникає, хто перебуває у групі ризику

До внутрішніх факторів можна віднести:

  • гіпертрофоване почуття відповідальності;
  • тиск авторитету;
  • виведення роботи на перший план;
  • страх не відповідати чужим/власним очікуванням;
  • бажання всюди процвітати.

Емоційне вигоряння: що це таке і чи можна з ним упоратися

Стадії захворювання

Емоційне вигоряння не настає несподівано. Йому передує певна низка подій, яка часто пов’язана з невмінням розподіляти власні моральні та фізичні ресурси.

  1. Емоційне піднесення. У цей час людина активний, будує плани і, натхненний енергією, ставить собі нездійсненні завдання чи завантажується дуже багато роботи. Йому здається, що сил вистачить на все.
  2. Втома. Сил вистачає далеко ще не все, але людина продовжує “триматися”, продовжуючи виконувати поставлені собі завдання. У цей період частіше трапляються невдачі та дрібні помилки.
  3. Нервова напруга, запас сил виснажений. Людина починає діяти неохоче, вибирає найпростіші алгоритми (іде шляхом найменшого опору). Організм потребує збереження енергії. Часто ця фаза супроводжується фізичним нездужанням.
  4. Емоційне вигоряння. Ресурси людини повністю виснажені: будь-які зміни умов він сприймає дуже важко. Йому хочеться якнайшвидше впоратися з поставленими завданнями, і найменші труднощі можуть поставити його в глухий кут. З’являється агресія на оточуючих, байдужість.

При появі ознак емоційного вигоряння – рекомендуємо звернутися до психотерапевта або лікаря. На підставі симптомів та показань лікар зможе підібрати медикаментозне лікування та може призначити седативні засоби: Пустирника екстракт, Валеріани екстракт, а також порекомендувати відпочинок. Звертаємо вашу увагу, що всі лікарські засоби рекомендуємо приймати за призначенням лікаря. Є протипоказання.

Читайте також:  Лептоспіроз: Фази, Ускладнення

Симптоми емоційного вигоряння

Визначити синдром буває складно через його поступового розвитку та симптомів, схожих зі звичайною втомою. На емоційне вигоряння може вказувати появу тривожних думок. Майбутнє видається незрозумілим, починає здаватися, що всі починання приречені на провал. Додається фізична втома, постійне почуття «виснаженості»: навіть легкі завдання викликають складність.

Спустошеність, відсутність інтересу до того, що раніше захоплювало негативна оцінка себе, відчуття власної марності – ці симптоми характерні для вигоряння. Вони також схожі з проявами депресії, яка є серйозним захворюванням і важко піддається лікуванню, тому важливо вчасно звертати увагу на зміну власного психологічного стану.

Короткий список критеріїв, за якими можна визначити емоційне вигоряння:

  • постійне почуття втоми, яке відчувається навіть після сну;
  • проблеми із концентрацією уваги;
  • зниження працездатності;
  • відсутність відчуття користі від зробленої роботи за постійної зайнятості;
  • висока дратівливість, почуття невдоволення;
  • відсутність мотивації, складно змусити себе розпочати щось робити;
  • часте вживання алкоголю, пристрасть до шкідливої їжі або відсутність апетиту;
  • погіршення здоров’я.

Люди, які зіткнулися з емоційним вигорянням, часто «запускають» себе, менше дбають про зовнішній вигляд та стан організму.

Як боротися з емоційним вигорянням

У вирішенні цієї проблеми актуальним є принцип лікування будь-якого захворювання: чим раніше розпочати терапію, тим більше шансів на успіх. Людям складно зізнатися самим собі у необхідності психологічного розвантаження та відпочинку. Цьому треба вчитися: аналізувати свій стан, прислухатися до потреб організму у відпочинку, зміни зайнятості.
Організація режиму відпочинку – ключовий момент початку відновлення. Налагодити порядок дня, присвячувати вихідні улюбленим заняттям, а не виконанню додаткових трудових обов’язків, не нехтувати відпусткою.

Читайте також:  Парагрип: причини захворювання, основні симптоми

Допомога фахівців – невролога та психолога – дозволить знайти причину стану та викоренити її. За сильного стресу можуть знадобитися медикаменти, які стабілізують стан.

У Росії її практика відвідування психолога лише починає приживатися, а більшості – це і залишається “непотрібною блазнью”. Насправді спілкування з фахівцем дає необхідне психологічне розвантаження і аж ніяк не пов’язане з “ниттям за власний кошт”, як іноді називають психотерапію.

Якщо причина вигоряння пов’язана із професійною діяльністю, варто проаналізувати, що саме не влаштовує у роботі. Можливо, праця недостатньо оплачується, або посада не відповідає навичкам. Можливо необхідно кардинально змінити вид діяльності.

Важливо знайти хобі, присвятити час улюбленим заняттям. Більшість людей забуває про свої інтереси та захоплення, залишає їх у юнацькому віці на догоду більш “важливим” речам: навчанню, роботі. Однак внутрішня потреба реалізації залишається, хоч вона й пригнічена. Заняття сторонньою діяльністю дозволяє переключитися, відволіктися від рутинних обов’язків і зарядитися енергією.

Найголовніше – не перетравлюватися. Щоб попередити стан, потрібно вчитися розподіляти навантаження, не брати на себе більші зобов’язання і розраховувати сили. Краще виконати менше роботи, не втративши ентузіазму, ніж на тлі емоційного підйому ставити нездійсненні завдання та тягнути їх за собою «непідйомним вантажем».

Аватар
Сушко Александра
Molo4nica.in.ua
Додати коментар