Цитомегаловірусна інфекція: основні симптоми

Цитомегаловірусна інфекція: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

TORCH-інфекція, вірусної природи, має широке поширення серед населення планети, для неї характерно різноманіття клінічних проявів, від повної відсутності симптомів до важкого перебігу хвороби.

Причини

Збудник хвороби ДНК-вірус Cytomegalovirushominis, що належить до сімейства герпесу. Резервуаром і джерелом інфекції є хвора людина і вірусоносій. Вірус може міститися в усіх біологічних рідинах хворого. Шляхи передачі інфекції:

  1. контактно-побутовий,
  2. повітряно-крапельний,
  3. статевий і трансплацентарний,
  4. трансплантаційний,
  5. гемотрансфузійних.

Найчастіше людина є носієм вірусу, не маючи клінічних проявів хвороби.

Симптоми

Найчастіше цитомегаловірусна інфекція протікає у людини в безсимптомній формі, поява симптомів виникає, як правило, на тлі інших патологій або при ослабленій імунній системі. У хворих відзначається:

  • швидка стомлюваність,
  • виділення з носа,
  • підвищення температури тіла,
  • поява болю в м’язах,
  • озноб,
  • болі в голові,
  • болючість слинних залоз,
  • спленомегалія,
  • з’являються виділення зі статевих органів.
Читайте також:  Амебіаз: причини, симптоми, лікування і профілактика

Цитомегаловірусна інфекція: причини захворювання, основні симптоми, лікування і профілактика

Діагностика

Проводиться аналіз анамнезу хвороби та анамнезу життя хворого. Використовуються вірусологічні методи дослідження, виконується полімеразна ланцюгова реакція, непряма імунофлуоресценція, імуноферментний аналіз, РНГА – реакція непрямої гемаглютинації.

Лікування

В ході медикаментозної терапії хворим призначається прийом імуномодуляторів, интерфероногенов, гіперімунні цитомегаловирусного імуноглобуліну, застосовується загальнозміцнююча і десенсибілізуюча терапія. Для хворих зі зниженим імунітетом, призначаються протигерпетичні препарати.

У разі вродженої форми ЦМВ-інфекції, висока ймовірність розвитку ускладнень:

  1. туговухість,
  2. затримка внутрішньоутробного розвитку,
  3. зниження функції інтелекту,
  4. психомоторна загальмованість.

При придбаної формі, найбільш частими ускладненнями бувають: гепатит, коліт, пневмонія, езофагіт, підгострий енцефаліт, поперечний мієліт, лейкопенія.

Профілактика

Специфічних методів профілактики не існує. Слід уникати будь-яких контактів з хворими людьми, чітко виконувати всі правила особистої гігієни. Всім вагітним жінкам необхідно пройти ранню перинатальну діагностику і, при необхідності, лікування.

Читайте також:  Аденовірусна інфекція: причини, симптоми, діагностика

Вікторія Стоянова
Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

Molo4nica.in.ua