Лейкоплакія: опис, причини виникнення, методи діагностики та лікування

Лейкоплакією називають ороговіння епітелію слизових. Патологія вражає порожнину рота, язик, горло, шийку матки, вульву, статеві губи, сечовий міхур. У запущеній формі захворювання може переростати у передракові форми.

У 30% випадків лейкоплакію гортані призводить до передракових захворювань.

Лейкоплакія: опис, причини виникнення, методи діагностики та лікування

Види та форми лейкопатії

Захворювання має різні форми:

  • Плоска лейкоплакія – помутніння слизової суцільне, нагадує плівку. Ороговіння може мати світло-сірий або білий відтінок. Поверхня ураженої ділянки стає сухою, осередок ураження окреслений зубчастим контуром.
  • Веррукозна лейкоплакія – область ураження покрита бляшками, які мають гладку поверхню та молочний відтінок, або щільними бугристими новоутвореннями сірого кольору. Може стати наслідком плоскої форми захворювання.
  • Ерозивна форма з’являється на тлі веррукозної або плоскої лейкоплакії. Для неї характерне утворення розтріскування та больові відчуття.

Курці мають ризик розвитку лейкоплакії Таппейнера. При цій формі захворювання зроговіння схильні до твердих і м’яких ділянок піднебіння. Уражена область стає сірого відтінку, гирла слинних проток набувають червоного відтінку. У занедбаній формі в зоні зроговіння з’являються вузлики з червоними крапками на вершині.

Причини та симптоми

Основна причина захворювання – наявність вірусів у організмі. Хвороба також можуть спровокувати інфекції (у тому числі ЗПСШ), травми, хімічні та термічні опіки, шкідливі звички (куріння), авітаміноз, професійні патології та зниження імунітету.

Лейкоплакію шийки матки можуть спровокувати силіконові та латексні стимулятори, які були використані без лубрикантів.

Фактори ризику:

  • середній вік (старше 30 років);
  • куріння;
  • нехтування засобами контрацепції.
Читайте також:  Сухий кашель: чому виникає, які наслідки для здоров'я та як лікувати

Визначити захворювання можна за утворенням блідо-рожевих або сірувато-білих плям з чіткими контурами на слизових оболонках сечостатевих органів або ротової порожнини. Рідше на уражених ділянках з’являється свербіж та больовий синдром. Найчастіше захворювання діагностується під час планового огляду у спеціаліста, оскільки патологія не завдає дискомфорту.

Лейкоплакія порожнини рота

Ця форма захворювання найпоширеніша. Найчастіше причиною стає пошкодження слизової оболонки: подразнення алкоголем і тютюном, дрібні рани, закушування щік або порізи про гострі краї зубів. Також лейкоплакія може розвиватися через неправильну установку зубних протезів або наявність металевих конструкцій, що окислюються, в порожнині рота.

Люди, зайняті на хімічному виробництві, які працюють із барвниками, смолами та іншими токсичними речовинами, перебувають у групі ризику, оскільки регулярно контактують із подразниками.

Лейкоплакію може провокувати булімія (викликання блювання) або захворювання шлунково-кишкового тракту, які призводять до підвищеної кислотності організму.

При утворенні вогнищ лейкоплакії на яснах до основних симптомів додається незначний больовий синдром при чищенні зубів та жуванні. Захворювання може вражати будь-які ділянки ротової порожнини.

Найчастіше до лікаря звертаються пацієнти, у яких вогнище захворювання досягло 2-4 см в колі. У цей період з’являються додаткові симптоми: запальні процеси, зміна смакового сприйняття та неприємні відчуття при пережовуванні їжі.

Для лікування застосовуються антисептичні препарати, аплікації на уражені ділянки для відновлення епітелію, знеболювання засобу та медикаменти, що знижують симптоматику захворювання.

Читайте також:  Типи вірусних гепатитів

Лейкоплакія шийки матки

Це захворювання зустрічається у 1% жінок. Причинами можуть стати інфекції, ЗПСШ, запальні процеси статевих органів, гормональний збій, травми та опіки, ерозія слизової, а також ранній початок статевого життя.

Ознаки захворювання:

  • печіння, свербіж;
  • виділення з піхви;
  • тріщини та новоутворення на слизовій оболонці статевих органів;
  • виділення із сукровицею після статевого акту.

Для діагностики захворювання використовується кольпоскопічний огляд, біопсія, цитологія зіскрібка, аналізи на ЗПСШ та інфекції та інші лабораторні дослідження на розсуд лікаря.

У більшості випадків лікування проводиться амбулаторно малоінвазивними методами:

  • кріодеструкція – при неглибокому проникненні патології у стінки епітелію уражену ділянку обробляють рідким азотом;
  • видалення новоутворення радіохвильовим, лазерним чи хімічним впливом.

При запущеній формі захворювання може бути потрібна конізація – видалення шийки матки або її частини.

Лейкоплакія гортані

Дана патологія, що знаходиться в гортані або на голосових зв’язках, сприймається як передракове захворювання. Залежно від розміру ділянки ураження викликає захриплість голосу різної виразності. Це перша і найбільш яскрава ознака патології. У запущеній формі захворювання може викликати стабільне відчуття стороннього предмета в горлі та утруднення при ковтанні.

На підставі одного симптому (охриплого голосу) неможливо поставити діагноз, тому необхідна діагностика. Причиною для відвідування лікаря має стати непрохідна хрипота, яка зберігається протягом 2-3 тижнів.

Для усунення захворювання, яке було виявлено вперше, використовується медикаментозна терапія та інгаляції. Курс лікування продовжується протягом 10 днів. Якщо терапія виявилася неефективною або освіта має злоякісний характер, призначається хірургічна операція. Обов’язково гістологічне дослідження визначення характеру патології.

Читайте також:  Лимфангит: причини захворювання

Як проводиться діагностика

Обстеження починається з візуального огляду, під час якого лікар збирає анамнез: скарги пацієнта, фактори ризику. Потім спеціаліст призначає лабораторні дослідження, які дозволяють підтвердити діагноз:

  • біопсія – найточніший метод; для діагностики проводиться забір образу ураженої ділянки для вивчення у лабораторних умовах;
  • мазок на онкоцитологію – зішкріб поверхневих клітин епітелію;
  • Проба Шиллера – нанесення розчину йоду на уражену ділянку;
  • загальний та біохімічний аналіз крові, аналіз на онкомаркери.

Під час діагностики необхідно диференціювати лейкоплакію із захворюваннями, які мають схожу клінічну картину: кандидозом, червоним вовчаком, сифілітичними папулами, червоним плоским лишаєм.

Лікування

У лікуванні захворювання необхідний комплексний підхід:

  • усунення провокуючих факторів;
  • лікування запальних процесів та інфекцій;
  • видалення вогнищ захворювання на лазерний або радіохвильовий вплив, рідше – рідкий азот;
  • при підозрі на трансформацію захворювання на злоякісну форму рекомендується радикальне (хірургічне) видалення.

Проста форма захворювання найчастіше не потребує спеціального лікування та проходить після усунення причини (якщо лейкоплакія була викликана зовнішнім фактором) та загального відновлення організму.

Для контролю та профілактики захворювання рекомендується регулярно проходити огляд у лікаря. Оскільки патологія небезпечна наслідками, необхідна рання діагностика та початок лікування до моменту трансформації лейкоплакії у ракові утворення.

Аватар
Сушко Александра
Molo4nica.in.ua
Додати коментар