Геморагічний інсульт – причини, симптоми, методи лікування

Геморагічний інсульт – причини, симптоми, методи лікування

Геморагічний інсульт (ГІ) – гострий стан, при якому порушено мозковий кровообіг. Як правило, цим терміном називають внутрішньомозкові крововиливи, які спричинені судинними захворюваннями: атеросклерозом, гіпертонією, амілоїдною ангіопатією. Причиною інсульту стає розрив артерії та попадання крові безпосередньо в мозок.

На геморагічний інсульт припадає найбільша кількість сильних ушкоджень організму та летальних наслідків. Гематома, що утворюється внаслідок розриву судини, тисне на навколишні тканини та провокує розвиток некрозу. Захворювання небезпечне ускладненнями та важко піддається лікуванню. Для усунення гематоми потрібне хірургічне втручання та подальша реабілітація пацієнта із зміною способу життя. Геморагічний інсульт може призвести до інвалідності чи смерті.

Класифікація крововиливів головного мозку

Залежно від характеру крововиливу виділяють кілька форм захворювання:

  • внутрішньомозкове;
  • субарахноїдальний;
  • субдуральне;
  • епідуральний.

Локалізація вогнища ураження визначає класифікацію інсульту: лівосторонній чи правосторонній. У першому випадку у пацієнта спостерігається загальмованість, проблеми з логічною будовою думок, емоційністю, також іноді спостерігаються порушена моторика кінцівок. При правосторонньому інсульті “страждає” ліва частина тіла, рухові функції якої слабшають або паралізуються.

Причини геморагічного інсульту

У більшості (до 85%) випадків первинний крововилив є первинною причиною геморагічного інсульту.

У захворювання дві основні причини:

  • підвищений артеріальний тиск (більше половини випадків);
  • порушення нормальної структури стінок судин (понад третину випадків).

Вторинний внутрішньомозковий крововилив зустрічається в 15-20% випадків. Причинами стають:

  • розрив аневризми (патологічного випинання або витончення стінки судини);
  • розрив артеріовенозної мальформації (патологічного зв’язку вен та артерій);
  • коагулопатії (порушення зсідання крові);
  • септичний чи мікотичний артеріїт;
  • крововиливу в пухлину

Геморагічний інсульт – причини, симптоми, методи лікування

Причини захворювання, що рідко зустрічаються:

  • синдром церебральної гіперперфузії;
  • геморагічний інфаркт;
  • захворювання печінки;
  • розлади гемостазу;
  • васкуліти;
  • інфекційні захворювання ЦНС;
  • септична емболія;
  • наркотична залежність.
Читайте також:  Основні заходи профілактики інфекцій

Діти також схильні до геморагічних інсультів, але у них захворювання виникає через вторинні фактори: АВМ або розрив аневризм у мозку, рідше – спадкові патології згортання крові.

Симптоми та провокуючі фактори

Першою ознакою можливого геморагічного інсульту є різкий головний біль, який виникає раптово і схожий на удар. Також може спостерігатися підвищена чутливість до світла, нудота та блювання, втрата свідомості (коротка чи довготривала). Часто спостерігається підвищений артеріальний тиск (АТ).

Захворювання можуть спровокувати:

  • підвищення тиску;
  • зловживання алкоголем;
  • підвищені фізичні навантаження;
  • надто гаряча ванна кімната.

Долікарська допомога

При перших симптомах геморагічного інсульту необхідно викликати лікаря та надати пацієнту першу допомогу.

Як це зробити:

  • допомогти пацієнту прийняти лежаче становище;
  • підняти його голову на 30 градусів;
  • провітрити приміщення, уникаючи протягів;
  • виключити світлові та звукові подразники;
  • виміряти тиск хворого, дати ліки, якщо показник вищий за 140/90 мм рт. ст.;
  • якщо пацієнта нудить чи рве, покласти його на бік.

Ці заходи допоможуть пацієнтові дочекатися лікаря із меншими навантаженнями на організм.

Діагностика захворювання

При первинному огляді лікар збирає анамнез та проводить неврологічне обстеження. У ряді випадків цього достатньо для встановлення діагнозу та класифікації захворювання. Якщо встановити локалізацію не вдається, призначаються додаткові обстеження.

Які методи діагностики використовуються:

  • екстрений загальний та біохімічний аналіз крові;
  • ЕКГ;
  • коагулограма для оцінки згортання крові;
  • КТ;
  • МРТ.

Знімки дозволяють визначити локалізацію пошкодженої ділянки, її розмір та пошкодження в головному мозку.

Читайте також:  Грип у дитини: симптоми, лікування

Якщо потрібно виявити джерело крововиливу, призначають КТ-ангіографію.

Лікування геморагічного інсульту

Методи терапії лікар призначає, з причини інсульту. При розриві аневризми обов’язково хірургічне втручання: кліпування чи оклюзія залежно від розмірів ушкодження.

Обов’язковим є контроль рівня артеріального тиску, можливе призначення лікарем препаратів для контролю АТ: амлодипін, атенолол, анаприлін, еналаприл. Пацієнту призначають діуретики, щоб запобігти набряку головного мозку. Також з цією метою застосовуються нейропротекція – метод або комбінація методів, які уповільнюють або запобігають пошкодженню мозкових тканин і сприяють відновленню нейронів, і гемостатична терапія – призначення препаратів, що зупиняють кровотечу.

Пацієнтам прописують прийом вазоактивних препаратів та ангіопротекторів, щоб зменшити проникність судинної стінки.

Реабілітація пацієнтів після геморагічного інсульту

Головне завдання – відновити функції організму, які були пошкоджені внаслідок крововиливу.

Реабілітацію слід розпочинати відразу після проведення операції. Лікарі використовують комплексний підхід для лікування хворих, який включає прийом медикаментів, зміну режиму харчування та способу життя, вибір правильних рухових навантажень.

Після перенесеного інсульту пацієнту потрібне тривале відновлення. Обов’язковою є допомога близьких та медичних працівників, дотримання всіх приписів лікаря.

Спочатку хворий перебуває у стаціонарі, потім програма реабілітації триває в домашніх та амбулаторних умовах.

Крім прийому медикаментозних препаратів буде потрібна додаткова терапія та допоміжні методи, які полегшать стан і дозволять поступово повернутися до нормальної життєдіяльності:

  1. Пацієнту показано виключити з раціону жирні та смажені продукти, вживати їжу розмірено протягом дня невеликими порціями. Якщо ковтання утруднене, живлення проводиться у вигляді зонда.
  2. Потрібно дотримуватися гігієни сну: лягати і прокидатися в один і той же час, відмовитися від активних дій, перегляду телевізора перед сном.
  3. Двигуна активність – у міру можливості пацієнта, без напружень та підвищених силових навантажень.
  4. Необхідно виконувати вправи ЛФК. Спочатку фізіотерапевт призначає пасивну гімнастику, яку виконує медичний працівник чи родичі пацієнта, потім комплекс вправи розширюється, поступово підвищується рівень навантаження. Ціль лікувальної фізкультури – відновити базові фізіологічні можливості.
  5. Якщо було пошкоджено мовні функції, необхідні заняття з логопедом.
Читайте також:  Лихоманка Ласса: причини захворювання, основні симптоми

Прогнози та статистика захворювання

Прогнози щодо відновлення та подальшої тривалості життя складаються, виходячи з фізіологічних показників пацієнта (віку, хронічних захворювань), а також масштабу пошкоджень та часу, що минув з моменту приступу до надання лікарської допомоги.

Статистика лікування геморагічного інсульту:

  • 15% випадків гостре порушення кровообігу в мозку спричинене крововиливом;
  • 80% напад трапляється внаслідок різкого підвищення артеріального тиску або на тлі гіпертонії;
  • Рівень виявлення захворювання в Росії дуже низький: 0,6 на 1000 осіб.
  • 70% виявлених пацієнтів помирають протягом першого місяця з крововиливу;
  • У 50-60% випадків летальний кінець настає протягом року.

Пацієнту з цим діагнозом необхідно докласти максимум зусиль для одужання. Своєчасне хірургічне лікування та терапія значно підвищують шанси на відновлення організму.

Профілактика

У групі ризику перебувають люди з підвищеним артеріальним тиском і хворі на гіпертонію. Їм необхідно виключити провокуючі фактори, а саме: відмовитися від смаженої та жирної їжі, шкідливих звичок, приймати гіпотензивні медикаменти та контролювати рівень тиску.

Аватар
Сушко Александра
Molo4nica.in.ua
Додати коментар