Дерматит: що собою являє, як проявляється і як лікувати

Захворювання шкіри, яке проявляється запаленням та почервонінням під впливом подразників, називається дерматитом. Ця хвороба має неінфекційний характер, тому зараження при контакті з хворим виключено. Багато хто хоча б раз у житті стикався з дерматитом різної етіології. Це говорить про високу поширеність захворювання

Дерматит: що собою являє, як проявляється і як лікувати

Симптоми дерматиту

Залежно від етіології, дерматит може бути:

  • атопічний;
  • себорейним;
  • контактним.

Симптоматика залежить від характеру захворювання, і навіть від регулярності контакту з алергенами.

Контактний

Виникає при контакті з подразником. У місці зіткнення шкіра червоніє, покривається висипом і починає свербіти. Пацієнт може відчувати загальне нездужання.

Діагностику ускладнює відстрочену появу симптомів. Дерматит проявляється лише згодом після контакту з подразником.

Атопічний

Основними симптомами є почервоніння та висипання, локалізовані в місцях шкірних складок та на обличчі. При пошкодженні, механічному впливі на уражені ділянки з’являється скоринка. Шкіра стає сухою, з’являється свербіж.

Для цієї форми захворювання характерні часті рецидиви та прояв симптомів різного ступеня вираженості: від слабко помітних до яскраво виражених.

Себорейний

Лускаті плями та осередкові почервоніння локалізуються в місцях скупчення сальних залоз. Спостерігається лущення шкіри голови, лупа та підвищене виділення шкірного сала. Один з найнеприємніших наслідків – випадання волосся. Внаслідок закупорки сальних залоз волосяні цибулини не отримують достатнього харчування, через що відмирають.

Небезпека себорейного дерматиту криється в ризик попадання інфекції в уражені ділянки. Внаслідок ініціювання розвивається некроз тканин, загальний стан погіршується, підвищується температура тіла. Тому необхідна своєчасна діагностика та початок лікування захворювання.

Читайте також:  Туляремія - що це, причини, симптоми

Причини дерматиту

Дерматит може з’явитися в будь-якому віці, проте частіше за захворювання (атопічної форми) схильні діти. Це захворювання розвивається через попадання алергенів у кров та порушенням роботи ШКТ. Імунна система (імунітет) дитини недостатньо розвинена, тому багато продуктів можуть викликати алергічні реакції.

Якщо батьки мають прояви алергії, у 80% випадків вони передаються дитині.

Контактний дерматит утворюється під впливом подразника. Але щоб утворилася гіперчутливість, потрібні певні умови, зазвичай – неодноразовий контакт з алергеном.

Які фактори провокують алергічний дерматит:

  • спадковість;
  • збій роботи гормональної системи;
  • аутоімунні захворювання;
  • нераціональне, недостатнє харчування;
  • нестача вітамінів та мінералів;
  • тривале вживання антибіотиків;
  • регулярний контакт із подразниками.

Себорейний дерматит часто розвивається у молоді від 15 до 25 років, а також у людей старше 40 років. Чоловіки більш схильні до цього захворювання. За статистикою, із патологією стикається близько 5% населення.

Причиною захворювання стає грибок Malassezia. Він викликає появу лупи – найбільш поширеної ознаки захворювання, лущення та почервоніння волосистої частини голови.

Провокуючі фактори:

  • збій роботи ендокринної системи;
  • стан імунодефіциту;
  • хвороби неврологічного плану;
  • спадковість;
  • підвищене потовиділення, гіпергідроз;
  • нестача вітамінів та мінералів у раціоні;
  • агресивний вплив лужних миючих засобів.

Себорейний дерматит порушує бар’єрні функції шкіри, оскільки ліпіди сального секрету змінюються під впливом продуктів життєдіяльності грибка Malassezia. Без лікування захворювання може поширитися за межі волосистої частини голови та призвести до потрапляння та поширення інфекцій.

Читайте також:  Кліщовий енцефаліт: симптоми, лікування

Діагностика

Приводом для звернення до лікаря мають стати почервоніння та інші алергічні шкірні реакції (свербіж, печіння, утворення пухирів). Первинний огляд передбачає збір анамнезу та огляд шкірних ушкоджень. Перед походом до лікаря пацієнту варто з’ясувати наявність провокуючих факторів: алергії у найближчих родичів, контакти з подразниками – та перерахувати їх під час опитування.

Щоб встановити причину захворювання, спеціалісту необхідно провести дослідження. Їх результати допоможуть підібрати відповідну терапію та дати рекомендації щодо лікування дерматиту.

Для встановлення діагнозу призначаються:

  • дерматоскопія – огляд шкіри за допомогою приладу, що збільшує;
  • аналіз крові – на розсуд лікаря може бути призначений загальний, біохімічний або аналіз на гормони, підтвердженням алергії в крові буде підвищений вміст еозинофілів, лімфоцитів та опасистих клітин;
  • алерготести – діагностика, що дозволяє виявити алергени, що викликають захворювання.

У ряді випадків призначається спектральне обстеження або гістологічне дослідження біоптату шкіри. Ці методи дозволяють ідентифікувати себорейний дерматит.

Лікування дерматиту

Найбільш поширена форма захворювання – алергічна – вимагає прийому антигістамінів, а також виключення контакту з компонентами, що подразнюють. Для зняття запалення, свербежу та знезараження уражені ділянки шкіри обробляють кремами та мазями з відповідною дією.

Читайте також:  Як відрізнити небезпечний грип від ГРВІ

За наявності харчової алергії пропонується протиалергенна дієта. Дотримання режиму харчування рекомендується всім пацієнтам незалежно від форми захворювання.

Лікування себорейного дерматиту проводиться з метою регресу захворювання, усунення першопричини (грибкових форм) та профілактики вторинного інфікування грибком. Лікар вибирає терапевтичні методи залежно від виразності симптоматики, тривалості перебігу хвороби. Себорейна форма дерматиту потребує тривалого курсу терапії зовнішніми засобами.

Пацієнтам, які вперше зіткнулися із захворюванням, призначаються протизапальні, протигрибкові препарати, а також засоби, що знижують симптоматику (лущення, свербіж). При повторному поширенні захворювання лікарі призначають локальні антисептики та антибактеріальні препарати. Для усунення інтенсивного сверблячки рекомендується прийом антигістамінів.

При лікуванні дерматитів все частіше віддається перевага імунної терапії, яка поступово витісняє раніше популярний гормональний метод лікування.

Складність лікування дерматитів полягає у спадковому факторі та високій ймовірності рецидиву захворювання. Тому навіть при ремісії хвороби пацієнту необхідно уважно стежити за харчуванням і намагатися уникати факторів, що провокують. Повторні випадки дерматиту можливі після контакту з жорсткою водою, внаслідок стресів, порушення харчування та частих перельотів.

Людям, схильним до дерматитів, необхідно захищати свою шкіру в літній та зимовий період, оскільки дуже спекотна чи холодна погода можуть спровокувати рецидив. У ці періоди необхідно особливо уважно стежити за харчуванням, вживати достатньо вітамінів і мінералів, а також відмовитися від тривалого перебування на відкритому повітрі.

Аватар
Сушко Александра
Molo4nica.in.ua
Додати коментар