Причини печіння в статевому члені та особливості лікування

Безліч видів захворювань сечостатевої системи викликають печіння в статевому члені. Клінічний симптом рідко виступає єдиною скаргою хворого. Поширені супутні ознаки: свербіж, почервоніння, хворобливе спорожнення сечового міхура, виділення з уретри, проблеми в сексуальній сфері. Для первинного огляду необхідно звернутися до уролога. За результатами комплексної діагностики лікар визначить причину патології.

Причини печіння в статевому члені та особливості лікування

Неінфекційні причини

Єдиний, відносно безпечний фактор, який сприяє появі свербіння і печіння в статевому члені — нехтування щоденним гігієною. Як наслідок, порушується мікрофлора, створюються сприятливі умови для розмноження хвороботворних мікроорганізмів. Щоб усунути неприємний симптом, достатньо приділяти увагу водним процедурам не менше 2 разів за день. Для інтимного догляду рекомендується використовувати спеціальні засоби без сульфатів, спирту, барвників.

Серед захворювань неінфекційної природи варто виділити:

  1. Простатит. У чоловіків у віці від 45 років часто діагностують запалення простати. Патології передують розлади гормонального фону, нездоровий спосіб життя, відсутність фізичних навантажень, низький імунний статус, хронічні хвороби сечостатевих органів. Характерні симптоми: печія головки статевого члена і в задньому проході, що віддає в промежину, постійні позиви відвідати туалет, болісно-болісне сечовипускання і дефекація, проблеми з ерекцією, еякуляцією, виділення з уретри.
  2. Уретрит. Запальне ураження сечівника розвивається через застійних процесів в малому тазу, травм, механічного подразнення. При цьому набрякає головка пеніса, з уретри виділяється смердюча слиз, в урині виявляються кров’яні домішки, чоловік весь час хоче випорожнитись. Відчуття нестерпного жару настає після справляння природної потреби.
  3. Баланопостит. На тлі регулярного нехтування особистою гігієною і прогресуючого імунодефіциту запалюються складки шкіри і головка члена. Крім печіння та свербежу, виникає сильний больовий синдром в області геніталій, на шкірі з’являються невеликі виразки з білим вмістом, збільшуються пахові лімфовузли.
  4. Сечокам’яна хвороба. Утворення каменів у сечовому міхурі, нирках або сечоводах загрожує утрудненим сечовипусканням, яке супроводжується свербежем, печінням та болем в члені. Внаслідок травматизації тканин, з уретри виходить кров, турбують ниркові коліки, кишкові розлади.
  5. Алергія. При індивідуальній непереносимості будь-якого речовини можливий розвиток алергічної реакції (дрібна свербляча висип, почервоніння), локалізованої на шкірних покривах, слизових пеніса. Винуватцями можуть бути невідповідні інтимні кошти, синтетичне білизна, ліки для місцевого застосування, презервативи поганої якості.
Читайте також:  Рак яєчників: специфіка розвитку й способи лікування

Причини печіння в статевому члені та особливості лікування

Інфекційна етіологія

З усіх інфекційних патологій, здатних стати причиною печіння в члені, лідируюче місце посідають захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ):

  1. Гонорея. Збудниками є гонококи, які швидко мігрують всередину сечостатевих органів, викликаючи серйозні ускладнення: погіршення репродуктивної функції, аж до безпліддя, тривалий перебіг запального процесу. Приблизно через 2-3 тижні після зараження проявляється симптоматика: свербіж, відчуття жару в пенісі з тенденцією до посилення в момент спорожнення сечового міхура, гнійні виділення, набряк яєчок, збільшення периферичних лімфовузлів, біль під час сексу і при дефекації, лихоманка.
  2. Трихомоніаз. Початкова стадія розвивається безсимптомно, вираженість клінічної картини спостерігається по мірі прогресування патології. Виникає стійке бажання відвідати туалет, незалежно від наявності сечі в міхурі, біль у ділянці передміхурової залози, ниркові коліки. Різі та печіння всередині члена посилюються при сечовиділенні.
  3. Генітальний герпес. Близько 60-70% населення планети — носії вірусу герпесу. Його активізація відбувається на тлі зниженого імунітету. Зараження можливе не тільки статевим, але і контактно-побутовим шляхом, а також при пологах. Дрібні бульбашки на шкірних покривах члена, запалення лімфовузлів, підвищення температури тіла, дратівливе відчуття жару, свербіж — основні ознаки генітального герпесу.
  4. Хламідіоз. Збудники хвороби — хламідії, схильні «оселятися» всередині клітин організму, що ускладнює своєчасну діагностику. Захворювання супроводжують: біль у паховій зоні, попереку, виділення і печіння члена, помутніння урини.
Читайте також:  Цистит у чоловіків: симптоми, причини, діагностика та лікування

Комплексна діагностика

Будь-який комплекс діагностичних процедур починається з візуального огляду пацієнта, збирання анамнезу. Величезне значення має локалізація дискомфортних відчуттів і момент їх виникнення. Болючість в початку спорожнення свідчить про передують травмах, венеричні хвороби, запаленні простати. Неприємні відчуття безпосередньо під час процесу вказують на захворювання передміхурової залози, сечового міхура, сечоводів. Печіння в члені після сечовипускання завжди пов’язане з ураженням уретри.

На підставі зібраних даних лікар рекомендує додаткові обстеження:

  • дослідження сечі, крові;
  • бактеріологічний посів мазка з уретри та сечі;
  • аналізи на наявність ЗПСШ;
  • ПЛР-діагностика, яка визначає тип збудника;
  • УЗД органів малого тазу;
  • цистоскопія;
  • уретроскопія.

Важливо! Якщо легке печіння члена турбує після сексу, скоріше за все має місце венерична патологія. У такому разі обстежитися і лікуватися повинні обидва партнери.Причини печіння в статевому члені та особливості лікування

Тактика лікування

Лікування печіння в члені базується на отриманих результатах аналізів. В залежності від встановленого діагнозу, лікар може виписати:

  1. Антибіотики. Аналіз на чутливість до різних антибактеріальних засобів дозволяє підібрати найбільш ефективні ліки. Якщо така можливість відсутня, призначаються препарати широкого спектру дії.
  2. Фторхінолони. Володіють протимікробною активністю, але відрізняються від антибіотиків хімічною структурою. Мають повністю синтетичне походження. Незамінні при лікуванні уретриту.
  3. Нестероїдні протизапальні засоби. Пригнічують запальні процеси, надають жарознижуючу і болезаспокійливу дію.
  4. Протигрибкові препарати. Використовуються тільки, якщо збудник належить до роду грибків. Ефективні як місцеві, так і системні медикаменти.
  5. Антигістаміни. Блокують рецептори гістаміну, послаблюючи прояви алергічної реакції. Доцільні при алергії, провокує свербіж, почервоніння і печіння в статевому члені. Показані в профілактичних цілях при одночасному прийомі антибіотиків.
  6. Імуностимулятори. Підвищують імунітет на клітинному рівні, покращують загальне самопочуття.
Читайте також:  Ектропіон шийки матки – складна форма ерозії

Важливо! Оперативне втручання, як крайня міра, може знадобитися при сечокам’яній хворобі, простатиті або великої травматизації статевих органів.

Профілактика, загальні рекомендації

Щоб уникнути проблем інтимного характеру та попередження рецидивів, слід дотримуватися простих профілактичних рекомендацій:

  • суворо дотримуватися правил гігієни;
  • вибирати нижню білизну з натуральних тканин;
  • стежити за харчуванням, не допускати зайвої ваги;
  • відмовитися від вживання алкоголю, наркотичних речовин;
  • користуватися презервативами;
  • лікування хвороб статевих органів проводити тільки під наглядом фахівця.

Збереження неприємних симптомів протягом 3 днів і більше, безсумнівно, вказує на розвиток захворювання сечостатевої системи. Тільки своєчасне звернення до уролога допоможе запобігти ускладнення.

 

Вікторія Стоянова
Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

Molo4nica.in.ua