Заворот повіка: симптоми, діагностика, лікування

Заворот повіка

Заворот повіка – аномалія розташування століття, при якій відбувається травмування кон’юнктиви і рогівки його війчастим краєм. Клінічно захворювання проявляється відчуттям стороннього тіла, сльозотечею, фотофобией і хворобливими відчуттями, які посилюються при моргання або змиканні очей. Діагноз встановлюється на основі даних анамнезу, об’єктивного обстеження, візометрії і біомікроскопії. Специфічне лікування зводиться до проведення блефаропластики. Консервативна терапія ефективна тільки на ранніх стадіях і включає в себе використання препаратів штучної сльози, гелів і мазей для зволоження кон’юнктиви і рогівки.

Причини завороту повіка

Найбільш поширена причина ентропіон в похилому віці – инволюционная дегенерація м’язової та сполучної тканини. Після 60 років інтенсивно накопичується орбітальний жир, а шкіра втрачає еластичні властивості, тому навіть звичайне змикання очей може провокувати аномальне розташування повіка. Природжений заворот є наслідком спастичного скорочення кругового м’яза ока або деформації хряща. При спазмі кругового м’яза війчастий край зміщується в бік очного яблука. Горизонтальна деформація виникає при спазмі пучка Ріолан. У нормі ця анатомічна структура в силу високого тонусу забезпечує щільне прилягання повіка, спастичний скорочення ще більше підсилює вплив і провокує заворот. Аномальний гіпертонус війкового м’яза частіше зустрічається в ранньому дитячому віці. Природжений ентропіон виявляється в сукупності з іншими проявами (гипертелоризм, множинні вивихи, порушення будови скелета) синдрому Ларсена, на генетичну природу захворювання вказують більше 5 стигм дізембріогенеза. Також повіку може завертатися всередину при мікрофтальм.

Читайте також:  Ахроматопсія - причини, симптоми і лікування

Заворот нижньої повіки

Набутий заворот розвивається на тлі токсичного епідермального некролізу або злоякісної еритема, які в більшості випадків стають проявом лікарської гіперчутливості. Хронічний кон’юнктивіт – одна з причин періодичного роздратування м’язового пучка Ріолан, що провокує його спастичні скорочення. Виражений спазм призводить до вивертання хряща в сторону очного яблука. Крім того, в ролі етіологічних факторів ентропіон можуть виступати рубці повіка, пошкодження кон’юнктиви в результаті механічної травми ока, хімічного або термічного опіку.

Симптоми завороту повіка

Розрізняють ентропіони:

  • рубцевий,
  • інволюційний (спастичний, атонічний),
  • вроджений.

Клінічна картина завороту століття при всіх формах має подібні прояви, особливості перебігу визначаються типом патології. Постійне тертя вій стає пусковим фактором розвитку всіх симптомів хвороби. При контакті миготливого краю століття з кон’юнктивою наростає її роздратування з подальшим набряком, вираженою гіперемією і мікроскопічними ушкодженнями. У більшості пацієнтів виникає відчуття чужорідного тіла в оці. Ще одним раннім симптомом є сльозотеча, яке розвивається як внаслідок механічного тертя вій, так і з-за порушення нормального шляху відтоку слізної рідини. Про пошкодження рогівки свідчить поява світлобоязні. Симптоми захворювання наростають при моргання і зажмуривании очей.

Пацієнти з рубцевим заворотом повіка вказують на травматичні пошкодження або опіки, рідше – на кон’юнктивіт в анамнезі. Дані фактори стають причиною утворення рубців між кон’юнктивою і повікою. Захворювання розвивається поступово. Зазвичай повіка набуває вигляду опуклою кпереди дуги, а Війчастий край загортається всередину і постійно травмує очей. Ступінь вираженості клінічних проявів залежить від місця розташування і розміру рубця, навіть невеликі дефекти призводять до значного дискомфорту.

Читайте також:  Далекозорість або гіперметропія: лікування і корекція

Головна відмінність инволюционного ентропіон від інших форм – відсутність рубцевих зрощень.

  1. При спастичному завороту в дебюті захворювання пацієнти можуть самостійно повернути нормальне положення реснитчатих краю.
  2. Симптоми посилюються при інтенсивному змиканні очей.
  3. Тривалий перебіг патології призводить до формування валікообразнимі ущільнення кругового м’яза ока в області тарзальной пластинки.

Особливістю атонического завороту є те, що нижній край століття пролабирует вперед, в той час як верхній звернений до очного яблука. Клінічно захворювання нагадує трихиаз.

Захворювання повіка

Заворот століття при синдромах Стівенса-Джонсона і Лайєлла супроводжується вираженим блефароспазмом і фотофобией. Симптоматика зумовлена ​​дисплазією епідермісу повіка з його подальшим наростанням на заднє ребро і поверхню повіка. Важкі форми захворювання призводять до рубцевого зрощення бульбарной і пальпебральной кон’юнктиви, можливо повне зрощення слізних точок.

Прогресування завороту повіка стає причиною розвитку вторинного хронічного кон’юнктивіту. В подальшому при пошкодженні рогівки розвивається кератопатія, з’являються точкові ерозійні дефекти. При відсутності своєчасного лікування мінімальні дистрофічні прояви змінюються виразковим кератитом і формуванням більма. Вростання новоутворених судин в рогівку призводить до зниження гостроти зору.

Лікування завороту повіка

Специфічне лікування завороту повіка зводиться до проведення блефаропластики. У передопераційному періоді показано використання спеціальних Лейкопластирна пов’язок для профілактики інтраопераційних ускладнень. На ранніх етапах захворювання рекомендовано накладення П-подібних швів від ділянки шкірних покривів під війчастим краєм до нижніх відділів тарзальной пластинки. Ці заходи забезпечують правильне анатомічне положення століття, ефект зберігається протягом 3-4 місяців. Техніка оперативного втручання при спастичному ентропіон передбачає проведення невеликого розрізу кругового м’яза ока в претарзальной області або повне висічення м’язового пучка Ріолан. При атонической формі необхідно видалити трикутний ділянку тарзальной пластинки спільно з прилеглими шарами м’язів і шкірних покривів. Ця методика забезпечує закріплення повіка в горизонтальному положенні.

Читайте також:  Офтальмоміаз: причини захворювання, основні симптоми

Лікування завороту повіка

При рубцовом ентропіон слід пересадити невелику частину слизової оболонки в область заднього ребра століття або міжреберної зону (метод Сапежко). Методика оперативного втручання по Уісу малоефективна, оскільки в більшості випадків призводить до повторного формування келоїдних рубців. Для усунення завороту століття після травми або опіку потрібно провести реконструкцію задньої пластинки століття з подальшою пересадкою власної слизової оболонки з губ в пошкоджені ділянки. Дана техніка також рекомендована при синдромах Лайєлла і Стівенса-Джонсона.

Консервативне лікування грунтується на щоденному використанні препаратів штучної сльози, гелів, що містять декспантенол, і очних мазей на ніч (чергування тіаміновой мазі з антибактеріальними засобами). При спастичному ентропіон на ранніх стадіях рекомендовано проводити інстиляції топічних анестетиків. Медикаментозна терапія не здатна усунути органічну патологію століття і використовується тільки на ранніх етапах для зниження клінічних проявів патології.

Вікторія Стоянова
Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

Molo4nica.in.ua