Бажання чоловіка стати батьком не завжди можливо. Сучасні умови життя – стреси, напружений ритм, погана екологія та різноманітність штучних добавок у харчових продуктах – не найкращим чином діє на дітородну функцію представників сильної половини людства.
Якщо пара не може зачати дитину, обидва мають пройти обстеження для виявлення причин безпліддя. Головний аналіз, показаний чоловікові, – спермограма. Найчастіше у ній фіксується такий діагноз, як олигозооспермия чи олигоспермия. Що це таке? Чим загрожує це захворювання? Яким буде його лікування?
Що означає діагноз «олігоспермія»?
При аналізі сперми враховується зовнішній вигляд насіннєвої рідини: колір, запах, консистенція та об'єм. У нормі за однієї еякуляції у чоловіка виділяється від 3 до 5 мл сперми. Олігоспермія – що це таке? Якщо обсяг еякуляту не перевищує 2 мл (за стандартами ВООЗ – 1,5 мл), діагностується олігоспермія – недостатній обсяг сперми, що виробляється.
При олігоспермії в спермі може бути нормальна кількість активних життєздатних сперматозоїдів. Труднощі із зачаттям виникають через те, що вони нейтралізуються кислим середовищем піхви і практично не досягають шийки матки.
Олігоспермія спостерігається у літніх чоловіків через зниження працездатності передміхурової залози та функції насіннєвих бульбашок. Також вона може бути наслідком атрофії яєчок або андрогенної недостатності.
Якщо ж зменшується і кількість сперматозоїдів (у нормі 1 мл насіннєвої рідини налічується мінімум 20 мільйонів статевих клітин), йдеться вже про олігозооспермію. Для успішного запліднення яйцеклітини її має досягти щонайменше 50 млн. сперматозоїдів. Недостатній обсяг сперми чи мала кількість статевих клітин роблять процес дуже проблематичним. Олігозооспермія – найчастіша причина чоловічої безплідності.
Олігоспермія та олігозооспермія: ступеня тяжкості порушення
Олігоспермія не має ступенів вираженості та діагностується в тому випадку, якщо загальний обсяг еякуляту менший за 2,5 мл. У цьому дуже важливо правильно зібрати сперму – буквально до останньої краплі.
Олігозооспермія може бути чотирьох ступенів:
| Ступінь | Кількість сперматозоїдів в 1 мл сперми | Наслідки |
| Перша | 10-15 млн. | Природне зачаття можливе у 30% випадків |
| Друга | 7-10 млн. | Запліднення може статися у 10–15% випадків. |
| Третя | 5-7 млн. | Шанс на природне зачаття знижується до 3-5% |
| Четверта | Менш ніж 3 млн. | Природне запліднення неможливе |
Вкрай рідко при аналізі сперми діагностується лише зменшення еякуляту або кількості статевих клітин у ньому. Зазвичай ці порушення поєднуються з такими видами патоспермії:
- астенозооспермія – низька рухливість сперматозоїдів;
- тератозооспермія – велика кількість деформованих статевих клітин;
- азооспермія – повна відсутність сперматозоїдів;
- Лейкоспермія – надмірна кількість лейкоцитів в еякуляті.
Як виявляється відхилення від норми?
Єдиний спосіб виявити проблеми зі спермою – зробити її аналіз. Виконують спермограму щонайменше двічі з тимчасовим інтервалом у 2–3 тижні (за цей термін відбувається повне оновлення насіннєвої рідини). Іноді андролог призначає аналіз утретє.
Протягом 2-3 діб до здачі еякуляту слід утримуватись від викиду насіння (відмовитися від будь-яких форм інтимного життя, включаючи мастурбацію). Також бажано не вживати алкоголю, важкої їжі, міцного чаю, кави, знизити інтенсивність фізичних навантажень.
Сперму здають у клініці шляхом мастурбації, але допускається збирання рідини будинку в стерильну ємність – у цьому випадку біоматеріал доставляють у лабораторію протягом години, оберігаючи контейнер від перепаду температур та струшування. Для підрахунку сперматозоїдів сперму розбавляють розчином гідрокарбонату натрію, формаліну та дистильованої води та поміщають у лічильну камеру. Аналіз займає не більше трьох годин.
При виявленні відхилень від норми пацієнту варто перездати сперму та отримати консультацію щонайменше у двох фахівців. Спермограма лише фіксує патологію, але з визначає причини її виникнення.
Лікування олігоспермії
Якщо діагностується олігоспермія чи олігозооспермія, лікування залежатиме від причин патології. Їхнє з'ясування лікар почне з опитування пацієнта. Лікар поцікавиться його способом життя: режимом праці та відпочинку, інтенсивністю фізичних та психоемоційних навантажень, раціоном, наявністю шкідливих звичок. Коригування цих моментів дозволяє покращити показники сперми. Так, наприклад, вживання алкоголю та куріння погіршують вироблення сперми, а гарний міцний сон та збалансоване харчування покращують.
Потім за показаннями може бути призначений аналіз крові на гормони, генетичний аналіз, можливо, знадобиться консультація вузьких фахівців (за наявності у пацієнта хронічних чи гострих захворювань). Коли причину буде виявлено, лікар розробить індивідуальну схему лікування.
Якщо корекція патології не потребує хірургічного втручання, буде призначено препарати, що покращують сперматогенез. До них відносяться:
- гормональні засоби, що сприяють виробленню тестостерону та пригнічують секрецію естрогену;
- вітамінні комплекси;
- антибактеріальні чи антимікробні препарати (за наявності інфекційного запалення);
- седативні засоби.
Часто причиною олігоспермії стає варикоцеле – розширення вен насіннєвого канатика. Тоді пацієнту показано хірургічне лікування. У 30% випадків після успішної операції чоловіча фертильність відновлюється.
Як запобігти зменшенню обсягу еякуляту та інших патологій?
За відсутності генетичних чи ендокринних розладів зберегти здатність чоловіка до зачаття може він сам. Це вимагатиме певних зусиль, які будуть винагороджені не лише народженням здорових дітей, а й довгими роками життя самого чоловіка. Щоб не довелося лікувати хвороби репродуктивних органів, слід уникати:
- стресів, психотравмуючих ситуацій;
- надмірних фізичних навантажень;
- всіх видів інтоксикації організму: алкогольної, наркотичної тощо;
- куріння, вживання психотропних речовин;
- безладних статевих зв'язків, незахищеного сексу;
- перегріву організму, особливо яєчок;
- дефіциту необхідних поживних речовин та вітамінів;
- перевтома, недосипання.
Є думка, що на вироблення сперми та кількість активних сперматозоїдів впливає частота еякуляцій. Негативно позначається як тривала помірність, так і надмірна активність. Залежно від статевої конституції чоловіка та його віку нормальна кількість статевих актів коливається від 1 до 7 разів на тиждень. Це означає, що статеве життя дорослого чоловіка має бути регулярним.
