Синовит колінного суглоба – причини, симптоми, лікування

Синовит колінного суглоба

Синовит колінного суглоба – запалення синовіальної оболонки суглоба, що супроводжується накопиченням випоту. Синовит може бути асептичним або інфекційним, гострим або хронічним. Причиною розвитку захворювання стає закрита або відкрита травма, обмінні порушення, артроз, артрит, гемофілія або алергія. Неінфекційний синовит проявляється збільшенням обсягу суглоба і ниючий біль, при інфекційному спостерігається підвищення температури і виражений больовий синдром. В процесі діагностики використовуються УЗД, МРТ, рентгенографія та інші дослідження. Лікування звичайно консервативне.

Причини і класифікація

У нормі клітини внутрішньої оболонки суглоба продукують невелику кількість рідини. Ця рідина грає роль своєрідного мастила, що полегшує ковзання внутрішньосуглобових структур щодо один одного. Крім того, синовіальна рідина постачає поживні речовини до суглобового хряща. При синовите клітини синовіальної оболонки починають виділяти більше рідини, її склад змінюється в залежності від виду запалення. В суглобі утворюється випіт.

Спровокувати запалення синовіальної оболонки можуть:

  • травматичні ушкодження,
  • інфекції,
  • вроджені та набуті патологічні зміни суглоба і періартікулярних тканин,
  • алергічні реакції,
  • обмінні порушення,
  • ендокринні захворювання,
  • аутоімунні хвороби і гемофілія.

Процес може протікати гостро або хронічно, у другому випадку загострення чергуються з більш-менш тривалими ремісіями. З урахуванням характеру запалення виділяють два основних види синовіту колінного суглоба: неінфекційний і інфекційний. При неінфекційному запалення носить асептичний характер, при інфекційному в процесі беруть участь хвороботворні бактерії.

Синовит колінного суглоба: симптоми та причини

Інфекція може проникати в порожнину суглоба із зовнішнього середовища (наприклад, при пораненні суглоба), з сусідніх тканин (при розташованих поблизу інфікованих саднах і ранах, фурункулах, абсцесах, флегмоні і т. Д.), З потоком крові або лімфи (при віддалених осередках інфекції). У більшості випадків в якості збудника інфекційного синовіту колінного суглоба виступають неспецифічні гноєродниє мікроорганізми: стрептококи, стафілококи або пневмококи. В окремих випадках виявляється специфічний інфекційний синовіт, викликаний блідою трепонемой (при сифілісі) або мікобактерією туберкульозу.

Читайте також:  Відкритий перелом - причини, симптоми

Патогенез неінфекційного (асептичного) синовіту залежить від причини захворювання. При травматичних ушкодженнях запалення виникає внаслідок постійного роздратування синовіальної оболонки пошкодженим меніском або шматочками хряща. Аналогічний механізм розвитку простежується і при артрозах, при яких порушується гладкість хряща, виникають кісткові розростання і т. Д. При ревматизмі і ревматоїдному поліартриті синовит розвивається під дією антитіл, що вражають синовіальну оболонку. При деяких обмінних захворюваннях синовит утворюється через скупчення продуктів обміну в порожнині суглоба.

Симптоми

При гострому асептичному синовите протягом декількох годин або декількох діб суглоб збільшується в об’ємі. Нерідко з’являється відчуття розпирання, можливі неінтенсивні болі, що посилюються при рухах. При огляді помітно порушення форми суглоба, згладжування контурів і вибухне з боків від надколінка. Може спостерігатися незначний набряк м’яких тканин.

Наявність, локалізація і вираженість болю при пальпації визначаються основною патологією. Виявляється флуктуація і балотування надколінка: при натисканні на надколінок він занурюється в суглоб, при припиненні натискання – «спливає». У деяких випадках відзначається слабкість, нездужання і незначне підвищення температури.

Виразність симптоматики залежить від кількості рідини в суглобі. При скупченні великої кількості випоту біль і відчуття розпирання посилюються, набряк збільшується, шкіра суглоба стає блискучою, іноді з’являється гіперемія. Характер випоту, як правило, визначається причиною захворювання. При травматичних ушкодженнях і гемофілії випіт геморагічний (рідина забарвлена ​​кров’ю), при інших асептичних синовітах – серозний (спочатку рідина прозора, з солом’яним відтінком, пізніше спостерігається деяке потемніння, випіт стає жовтим і менш прозорим).

Читайте також:  Перелом кісток: симптоми, діагностика, лікування

Лікування синовіту колінного суглоба (пункція)

Хронічні асептичні синовіти протікають хвилеподібно, загострення чергуються з ремісіями. У період загострення картина нагадує гострий асептичний синовіт, але симптоматика часто згладжена, менш яскрава. У ряді випадків спостерігається мала кількість випоту. Болі і обмеження рухів в суглобі обумовлені потовщенням синовіальної оболонки. Виразність симптомів в період ремісії залежить від основного захворювання, тривалості та частоти загострень синовіту. Може спостерігатися обмеження рухів, тупі ниючі болі і швидка стомлюваність при ходьбі.

Для гострого гнійного синовіту характерна яскраво виражена загальна і місцева симптоматика. Суглоб збільшений в об’ємі, відзначаються різкі болі, локальна гіперемія і гіпертермія. Рухи різко обмежені або практично неможливі через інтенсивне больового синдрому. Порушується загальний стан, з’являється слабкість, озноб, розбитість, нудота і швидка стомлюваність. Температура тіла підвищена до фебрильних цифр. У важких випадках можливі галюцинації, марення, сплутаність свідомості. Пальпація суглоба різко болюча. При відсутності лікування інфекція поширюється на інші структури суглоба, виникає гострий гнійний артрит.

Діагностика

Для підтвердження діагнозу і виявлення основного захворювання призначають рентгенографію колінного суглоба, артропневмографію, артроскопію, КТ колінного суглоба, МРТ, УЗД і пункцію колінного суглоба з подальшим дослідженням випоту. Залежно від форми синовіту проводять різні мікроскопічні та імунологічні дослідження пунктату, виконують посів на поживні середовища. При необхідності проводять біопсію синовіальної оболонки, пацієнта направляють на консультацію до алерголога, інфекціоніста, ревматолога, гематолога, ендокринолога та інших спеціалістів.

Лікування

Лікування асептичного синовіту колінного суглоба зазвичай амбулаторне, включає в себе пункцію з евакуацією випоту і іммобілізацію кінцівки гіпсовою лонгетой, наколінники або гнітючої пов’язкою строком на 5-7 днів. Тривала іммобілізація при синовите не відображено, оскільки тривала відсутність рухів може стати причиною розвитку тугоподвижности суглоба. Пацієнтам призначають:

  1. ЛФК,
  2. мікрохвильову терапію,
  3. електромагнітну терапію,
  4. електрофорез з диметилсульфоксидом,
  5. гідрокортизоном,
  6. ультразвук з протизапальними препаратами.
Читайте також:  Дифузне аксональное пошкодження головного мозку: причини захворювання

Після усунення гострих запальних явищ використовують парафін, озокерит, грязелікування і бальнеотерапію.

Синовит колінного суглоба: особливості захворювання

Патогенетичне лікування травматичного синовита передбачає відновлення нормальних анатомічних співвідношень в суглобі. Лікувальну тактику в кожному конкретному випадку визначають індивідуально з урахуванням тяжкості посттравматичних змін, вираженості вторинних порушень (посттравматичний артроз), перспектив і ризиків хірургічного втручання та інших факторів. За свідченнями виконують операції: реконструктивні втручання на кістках, резекцію менісків, відновлення зв’язок і т. Д. У післяопераційному періоді здійснюють лікарську корекцію місцевих метаболічних порушень, проводять реабілітаційні заходи.

При рецидивуючих синовіту призначають патогенетичну терапію з використанням глюкокортикоїдів, екстракту хрящів телят, хімотрипсину, гепарину, саліцилатів, ібупрофену та індометацину. У період загострення з 3-4 дня хворих направляють на фізіотерапевтичні процедури: фонофорез з кортикостероїдними препаратами, УВЧ, магнітотерапію, електрофорез з апротинін, кетопрофеном і гепарином. Слід враховувати, що гепарин протипоказаний відразу після травм і операцій, а також при порушеннях згортання.

При хронічних синовітах з вираженою інфільтрацією синовіальної оболонки використовують інгібітори протеолітичних ферментів, в суглоб вводять апротинин і малі дози кортикостероїдів (дексаметазон, триамцинолон, гідрокортизон). При розвитку незворотних змін синовіальної оболонки (склерозі, освіті петрификатов і гіпертрофованих ворсинок) проводять хірургічне втручання – часткову, субтотальную або тотальну сіновектомію. В післяопераційному періоді здійснюють іммобілізацію, призначають антибіотики, знеболюючі препарати, ЛФК і фізіопроцедури.

Аватар
Коваль Юлія
Molo4nica.in.ua