Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)ГЕРХ – це запальний процес у стравоході нижнього відділу, який проявляється в результаті рефлюксу вмісту шлунка в стравохід. Людина відчуває хворобливі відчуття та утруднення при ковтанні їжі, є відрижка зі специфічним смаком, печія. Симптоматика посилюється після виконання фізичних вправ та після вживання їжі. Для діагностики захворювання проводиться рентгенографія, манометрія, внутрішньотравна рН-метрія, ФСДГ. Терапія включає симптоматичне лікування та немедикаментозна терапія. Іноді потрібне оперативне втручання.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) є наслідком рефлюксу в стравоході їжі з дванадцятипалої кишки та шлунка. Це одна з найчастіших патологій шлунково-кишкового тракту, яка сприяє ризику розвитку низки ускладнень. Захворювання пов’язане з ризиком нетипового перебігу, ускладненнями, що становлять небезпеку для життя пацієнта, тяжкими клінічними симптомами.
Пацієнт відчуває рефлюкс як печію та відрижку, печіння за грудиною. Якщо такі прояви виникають частіше за двічі на тиждень, потрібна діагностика травної системи. Якщо захворювання не діагностувати вчасно, при тривалому перебігу можливий ризик розвитку змін слизової оболонки стравоходу, езофагіту, хвороби Барретта.

Причини ГЕРХ

Патології сприяє порушення моторних функцій. Захворювання спостерігається у людей, які страждають на гіперацидотичні стани при зниженому захисті слизової стравоходу. Часто у пацієнтів з ГЕРХ спостерігається одночасно езофагеальний кліренс та резистентність слизової оболонки стравоходу. Прогресує захворювання при стресах, внаслідок ожиріння, куріння, на фоні прийому бета-адреноблокаторів, нітратів, антихолінергетиків. Ризик захворювання збільшується при грижі діафрагми та частих вагітностей.

Патогенез

Головна причина ГЕРХ у гіпофункції сфінктера, розташованого в стравоході. У нормі він утримує харчову грудку, перебуває у закритому стані, що виключає повернення їжі. У пацієнтів із ГЕРХ цей отвір відкритий. У момент скорочення шлунка відбувається рефлюкс харчової грудки в стравохід. На стінки стравоходу негативно впливає агресивне шлункове середовище, що сприяє подразненню стінок, призводить до їх виразки. За відсутності патології такий стан може виникнути після виконання фізичних вправ та нахилів донизу, а також під час сну.

Читайте також:  Діарея: що це, причини, симптоми, що робити при діареї

Класифікація

Розрізняють такі форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби:

  1. Ерозивна. Пацієнт має виражену симптоматику, у стравоході спостерігаються ерозії. Форма захворювання становить 35% від усіх випадків ГЕРХ.
  2. Неерозивна. Має характерну симптоматику, зміни при рН-метрії, але ерозії стравоходу відсутні. Найбільш поширена форма, що становить до 60% випадків розвитку захворювання.
  3. Травник Баретта. Зустрічається менш 5% випадків.

Також виділяють функціональну печію, яка проявляється схожими симптомами, але без змін рН-метрії та ерозії стравоходу.

Симптоми ГЕРХ

Основним проявом захворювання є печія, яка наростає при нахилах, інтенсивних навантаженнях. Виявляється після рясного вживання їжі, при тривалому знаходженні лежачи. Присмак відрижки специфічний – кислуватий або з гіркотою. У деяких випадках супроводжується блюванням. Іноді спостерігається розлад функції ковтання, що виникає як первинна ознака при порушенні моторики або звуження стравоходу.

Захворювання може проявлятися нетиповими симптомами, наприклад, болем у грудях, що посилюється після вживання їжі, відчуттям тяжкості в ділянці шлунка. Іноді патологія виражається хрипким голосом, специфічним запахом із ротової порожнини, надмірним виділенням слини. Непрямими ознаками захворювання є бронхоспазми, ларингіти, отити, пневмонії, ушкодження зубної емалі. Однак головний ризик становить захворювання, що протікає безсимптомно, оскільки це призводить до серйозних ускладнень.

Читайте також:  Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)

Діагностика

Головний діагностичний метод захворювання – ендоскопічне дослідження. Оцінити стан стравоходу та слизової оболонки, діагностувати патологію можна за допомогою фіброезофагогастроскопії (ФГС). Процедура проводиться у стаціонарі чи поліклініці. Якщо потрібно взяття матеріалу на біопсію для перевірки передракових змін, це можна виконати під час ФСГ. Але для проведення такого дослідження є протипоказання:

  • пацієнт відчуває позиви до блювання;
  • є ризик наявності нориць у стравоході;
  • є захворювання печінки, які провокують збільшення вен у стравоході.

Крім того, потрібний вимір рівня кислотності шлункового соку. Проводиться при ФСГ або за допомогою спеціальної капсули, яка виводиться з організму природним чином. Це дослідження допомагає зрозуміти, наскільки агресивний шлунковий сік, оцінити ризик розвитку ускладнень.

За допомогою електрогастрографії перевіряється електрична активність шлунка. Протягом доби електроди фіксують параметри електричної активності. Якщо є необхідність, пацієнту вводять спеціальний стимулятор, який посилює скорочення шлунка. При виявленні патології шлунка пацієнту можуть призначити додаткові дослідження.

Лікування ГЕРХ

До немедикаментозних методів належать зниження ваги, нормалізацію харчування. Необхідно відмовитися від їжі за 3 години до сну, виключити з раціону продукти, які призводять до розслаблення сфінктера в стравоході. Заборонено вживання жирних продуктів, шоколаду, апельсинів та кави, соку з томатів, спиртних напоїв. Слід відмовитися від носіння тугого одягу, який перетискає тіло. Під час сну голова має бути на висоті не менше 15 сантиметрів. Пацієнту з ГЕРХ не можна довго перебувати у стані нахилу, вдаватися до важких фізичних навантажень. Необхідно переглянути доцільність прийому препаратів, які негативно впливають на моторику, нестероїдних ліків протизапальної дії.

Читайте також:  Апендицит: симптоми, ознаки та як розпізнати

Медикаментозна терапія призначається лікарем-гастроентерологом. Лікування триває протягом від 5 тижнів до 2 місяців. Включає прийом антацидів, Н2-гістамінових блокаторів призначають інгібітори протонної помпи. У деяких випадках (близько 5-10%), за відсутності ефекту від лікарської терапії, ускладнень, за наявності грижі діафрагми потрібне хірургічне втручання:

  • фундоплікація за Ніссеном;
  • ендоскопічна плікація;
  • абляція стравоходу;
  • гастрокардіопексія.

Профілактика

До профілактичних методів відносять підтримку правильного способу життя, варто відмовитися від куріння, вживання спиртних напоїв, прийому жирної їжі, гострих продуктів, виключити переїдання та підйом важких предметів. Не слід довго перебувати у стані нахилу. При грижі та змінах моторики стравоходу потрібне своєчасне лікування.

Позитивний результат лікування можливий за своєчасної діагностики, дотримання призначеного лікарем лікування та підтримки здорового способу життя.

Ускладнення

Відсутність своєчасного лікування патології викликає рефлюкс-езофагіт, який проявляється як запалення слизової оболонки стравоходу в результаті постійного подразнення. Поява виразок та ерозій може призвести до зменшення просвіту стравоходу та спричинити дисфагію.

Тривалий вплив на стінки стравоходу, їх запалення викликає виразкові прояви, які вражають стінку до підслизового шару. За такого стану спостерігається кровотеча. При тривалому та тяжкому перебігу захворювання виникає ризик розвитку стравоходу Барретта. Це тяжка патологія, здатна призвести до раку стравоходу.

Аватар
Сушко Александра
Molo4nica.in.ua
Додати коментар