Альвеоліт після видалення зуба – симптоми та лікування

Альвеоліт. Причини та лікування альвеоліту

Механізм захворювання, причини

Коли зуб видалений, у рані утворюється кров’яний потік. Він перешкоджає проникненню бактерій глибше, у незахищені тканини. Під його захистом швидко йдуть регенеративні процеси, лунка затягується за кілька днів.

Якщо чомусь потік не виник, швидко випав (наприклад, при частому полосканні в перші години), зростає ризик зараження та розвитку альвеоліту. Зміщення, випадання згустку трапляється, коли людина постійно торкається рани язиком, і навіть пальцями.

Причиною захворювання можуть стати інші процеси – незалікований карієс, ендокринні захворювання, ВІЛ, ангіна, застудні захворювання, грип, кісти зубів, пародонтит, гінгівіт, пульпіт, цукровий діабет.

У деяких випадках у появі захворювання винен лікар:

  1. зуб видалений, а в лунці залишилися кіста (капсула з гноєм і омертвілими тканинами) або гранульома (чітке вогнище запалення з грануляційної тканини, що росте). Ці утворення можуть заражати кровообіг і викликати запалення. Визначити їх наявність можна або за виражених симптомів, або за допомогою рентгенодіагностики;
  2. зуб видалений не весь – усередині лунки залишилися його корінь або уламки кісткової тканини, один або кілька, що утворюються при некоректній екстракції, вони викликають запалення;
  3. Видалення зуба відбувається при гнійному запаленні. У такій ситуації лікар має призначити терапію антибіотиками. За її відсутності альвеоліт різної інтенсивності розвивається майже 100 % випадків;
    після екстракції у лунці не з’явилася кров, лікар це проігнорував.

На захист лікаря слід сказати, що складні операції багаторазово підвищують ймовірність альвеоліту, оскільки провокують викид прямих активаторів плазміногену. Небезпечно захворювання і видалення зубів мудрості, тому що вони розташовуються в більш щільній кістковій тканині, схильні до утворення сухої лунки. Особливо ускладнення характерне для нижніх зубів мудрості (20% всіх випадків), молярів та різців у нижньому ряду.

Читайте також:  Травма зуба: види

У деяких випадках у появі захворювання винен пацієнт:

  • не можна занадто інтенсивно полоскати рот після екстракції – кров’яний потік повинен залишитися в лунці;
  • не можна відступати від рекомендацій лікаря. У жодному разі не потрібно орієнтуватися на чийсь досвід (з життя чи інтернету) — кожен випадок унікальний, і лікар краще знає, що потрібно робити у кожному конкретному випадку;
  • необхідно стежити за здоров’ям ротової порожнини. Численні супутні інфекції (карієс та інші) сприяють розвитку альвеоліту.

Важливо! В окремих випадках немає вини ні лікаря, ні пацієнта. Причиною запалення стає низька імунна відповідь людини на наявність бактерій, які у 100% випадків потрапляють у лунку після видалення.

Доведено зв’язок між альвеолітом та курінням, а також прийомом оральних контрацептивів.

Симптоми та форми

Дізнатися захворювання можна за кількома симптомами:

  • з’являється спочатку слабкий, потім інтенсивний біль у лунці віддаленого зуба;
  • далі біль поширюється і відчутна вже у всій половині щелепи;
  • у лунці немає кров’яного згустку («суха лунка»), натомість з’являється сірий наліт;
  • температура може збільшитися до 38,5 °C;
  • ясна поруч із лункою червоніє і набрякає;
  • з рота відчувається неприємний, гнильний запах;
  • у разі розвитку запалення з’являються збільшені, болючі лімфовузли під щелепою.

Усі або деякі перелічені симптоми зазвичай з’являються через 2-3 дні після екстракції. Якщо не вживати заходів та перебігу не буде ускладнено, запалення триває близько 2 тижнів. Але, щоб уникнути небажаних наслідків, краще терміново звернутися до фахівця.

За ступенем проявів розрізняють 3 форми альвеоліту:

  1. серозний – з ниючими болями, які стають сильнішими при прийомі їжі. Підвищення температури немає чи воно незначне;
  2. гнійний – з сильними болями, гнильним запахом, значним підвищенням температури, набряком, асиметрією м’язів обличчя, запаленням лімфатичних вузлів;
  3. гнійний хронічний (гіпертрофічний) – запальний процес може зменшуватися з деяким поліпшенням стану, потім зростати і т. д. В області лунки спостерігається розростання м’яких тканин, між м’якими тканинами та кістковою стінкою утворюється щілина.
Читайте також:  Флюс і абсцес: причини, діагностика

Однак у деяких людей процес настільки інтенсивний, а біль такий сильний, що для позбавлення цих симптомів і для виключення серйозних наслідків, пацієнт змушений звернутися до фахівця.

Альвеоліт після видалення зуба - симптоми та лікування

Ускладнення при альвеоліті

Ускладненням називають вторинне захворювання, що виникає за відсутності чи недостатності лікування первинного захворювання.

Ускладнення виникають через взаємозв’язок усіх систем та процесів в організмі. Коли щось дає збій, це впливає на інші частини «механізму», наприклад — на імунну систему. Через маленький запальний процес при зниженому імунітеті можуть виникнути захворювання, які безпосередньо не пов’язані з видаленням зуба. Простіше кажучи, людині зі слабким імунітетом легше заразитись будь-якими інфекційними захворюваннями, важче боротися із внутрішніми деструктивними процесами. Це головне ускладнення альвеоліту.

Запущений альвеоліт при ослабленій імунній відповіді може привести:

  • до флегмони із поширенням інфекції на м’які тканини;
  • до одонтогенного гаймориту із запаленням пазухи верхньої щелепи;
  • до періоститу – утворення гнійних вогнищ у зоні окістя;
  • до сепсису з інфікуванням крові;
  • до одонтогенного остеомієліту із запаленням лицьових кісток.

Соціальним ускладненням захворювання стає неможливість легко спілкуватися з людьми, тому що співрозмовникам неприємно розмовляти з людиною, яка має неприємний запах із рота.

Лікування

Терапія захворювання має на меті усунути інфекційне вогнище і припинити запалення. Лікар при зверненні пацієнта проводить такі маніпуляції:

  • вишкрібає лунку, видаляє наліт і гній, що скупчилися в ній;
  • промиває перекисом водню, обробляє лікарськими препаратами (протеолітиками);
  • при необхідності, робить повторне вишкрібання, якщо перше не дало потрібного ефекту.
Читайте також:  Як врятувати зуби

Для запобігання повторному розвитку альвеоліту лікар може призначити антибіотики.

Важливо! У жодному разі не займайтеся самолікуванням антибіотиками. З великої кількості препаратів лікар вибирає той, який здатний швидко проникнути в кістку та м’які тканини, а у кожної людини свої характеристики проникності. Тому вибір у кожному випадку індивідуальний. Самостійне лікування не дасть потрібного ефекту, а організм серйозно постраждає від антибіотиків.

Іноді на рану призначають аплікації – компреси з анестетиками (лідокаїн, новокаїн та інші). Як антисептики застосовують стоматадин, гексорал, хлоргексидин, фурацилін. Для знеболювання та зменшення запалення застосовують нестероїдні протизапальні засоби (ібупрофен, диклофенак).

Допомагають одужанню фізіотерапевтичні процедури – вплив лазером, ультрафіолетом, мікрохвильова та магнітотерапія, лікування змінними струмами. Вони сприяють загоєнню та якнайшвидшому закриттю вже чистої лунки.

Профілактика

Профілактика альвеоліту полягає у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та своєчасної санації порожнини рота. За наявності інфекції в роті, наприклад карієсу, вони легко перейдуть на свіжу рану і запустять запальний процес. У цьому випадку відразу після екстракції зуба рота слід прополоскати розчинами, суворо в кратності рекомендованої лікарем. Робити це потрібно з обережністю, щоб не вимити кров’яний потік із лунки.

Інші рекомендації щодо профілактики альвеоліту:

  1. не полощіть рота добу після операції;
  2. не вживайте гарячу, грубу, гостру їжу, а також ту, що потребує посиленого жування;
  3. відмовтеся від надмірних фізичних навантажень, занять спортом, походів у сауну, лазню, гарячих ванн;
  4. не чіпайте лунку, у тому числі язиком;
  5. не пийте алкоголь, не куріть;
  6. якщо потрібний прийом антикоагулянтів – попередьте лікаря та дотримуйтесь його рекомендацій;
    обов’язково пройдіть профілактичний огляд у призначений день.
Аватар
Коваль Юлія
Molo4nica.in.ua