Понад 330 млн осіб в світі живе з діагнозом «цукровий діабет». Найпоширеніше ускладнення цього захворювання – діабетична нейропатія.
Дане патологічний стан характеризується ушкодженням периферичних нервів при відсутності інших, крім діабету, причин неврологічного розладу.
Діабетична нейропатія проявляється порушеннями рухової, дихальної, серцевої діяльності, дисфункцією залоз внутрішньої секреції. Згідно з різними оцінками, діабетичною нейропатією страждають від 50% до 90% хворих, причому ймовірність її розвитку однаково висока як при 1, так і при 2 типі цукрового діабету. Деструктивні зміни відзначаються через 5-15 років розвитку хвороби.
Причини
Діабетична нейропатія відноситься до метаболічних (обмінних) порушень нервової системи. Велике значення в розвитку ускладнення мають нейрососудістие чинники – недостатнє кровопостачання нервових волокон через пошкодження дрібних судин внаслідок тромбозу і мікроангіопатії. Фактори, що збільшують ймовірність розвитку діабетичної нейропатії:
- тривалий перебіг цукрового діабету;
- похилий вік пацієнта;
- безконтрольна гіперглікемія;
- гіперліпідемія;
- артеріальна гіпертензія;
- куріння;
- ожиріння.
Симптоми
Розрізняють периферичну і автономну діабетичну нейропатію. З боку периферичної нервової системи спостерігається втрата чутливості, розлад рухових функцій кінцівок, печіння, оніміння, судоми і т.д. Як правило, симптоми більш виражені вночі.
Автономна нейропатія пов’язана з розвитком патологічних процесів в нирках, серце, шлунково-кишкового тракту, печінки і ін.
Внутрішніх органах, тому симптоматика визначається конкретної локалізацією. На пізніх етапах відзначається ослаблення або «випадання» рефлексів; в запущених випадках – виразка шкіри стоп, деформація нігтів і передньої частини стопи.
Діагностика
Форма діабетичної нейропатії визначає порядок обстеження та комплекс діагностичних процедур. Основні напрямки діагностики:
- огляд ендокринолога і, за свідченнями, консультація профільних фахівців (кардіолога, дерматолога і т.д.);
- лабораторний аналіз крові (цукор, гемоглобін, інсулін і багато інших);
- оцінка стану серцево-судинної системи (ЕКГ, ЕхоКГ);
- дослідження нервових рефлексів;
- біопсія тканин литкового нерва, шкірних покривів (за показаннями);
- діагностика органів шлунково-кишкового тракту (УЗД, рентгенографія, ФГДС і т.д.);
- обстеження сечовивідних шляхів (аналіз сечі, цистоскопія, УЗД, урографія).
Лікування
Обов’язкова умова ефективного лікування діабетичної нейропатії – оптимізація рівня глюкози в організмі пацієнта. З цією метою призначається специфічна терапія (інсулін та ін.), Постійний контроль вмісту цукру в крові.
Терапевтична стратегія зазвичай включає вітаміни групи В, вітамін Е та інші антиоксиданти, мікроелементи (цинк, магній). Якщо діабетична нейропатія супроводжується больовим синдромом, призначають анальгетики.
Медикаментозне лікування комбінується з фізіотерапією, дієтою, раціональними фізичними навантаженнями; необхідна ретельна спеціальна гігієна стоп (лікувальні ванни, педикюр, зволоження).
Підтримка оптимального рівня глюкози в крові дозволяє сповільнити або призупинити дегенеративні нейропатичні процеси. Сприятливий прогноз при периферичної або автономної діабетичної невропатології багато в чому забезпечується ранньої її діагностикою. Слід пам’ятати, що нелікована діабетична нейропатія – один з основних факторів ризику в патогенезі аритмії, інфаркту міокарда, жизнеугрожающих поразок нижніх кінцівок.