Гнійний артрит – причини, симптоми, діагностика

Гнійний артрит

Запальний процес у суглобі гнійного характеру – це захворювання, що потребує невідкладної стаціонарної допомоги. За відсутності такої допомоги зростає не тільки ризик повної інвалідності, а й загроза життю хворого. При підозрі на гнійний артрит необхідно негайно звертатися до лікаря. Це дозволить уникнути тяжких ускладнень.

Загальний опис хвороби

Бактеріальний або гнійний артрит – це запалення суглоба, спричинене гнійними бактеріями. Захворювання починається гостро і швидко прогресує, створюючи загрозу життю хворого, тому потребує невідкладної допомоги.

Гнійні (піогенні) артрити повсюдно поширене явище, захворюваність коливається від 2 до 10 випадків на 100 тис. населення. За статистикою від чверті до половини хворих після такого гнійного запального процесу стають інвалідами. Врятувати не вдається близько 5% пацієнтів.

Код (коди)піогенного артриту з МКБ 10 M00-M99. При виявленні інфекційного збудника певного виду код МКБ уточнюється:

  • стафілококовий – M00.0;
  • пневмококовий – M00.1;
  • викликаний іншими уточненими бактеріальними збудниками – M00.8;
  • неуточнений гнійний артрит має код МКБ 10 – M00.9.

Причини гнійного артриту

Причиною захворювання є проникнення гнійних бактерій у суглобову порожнину. Це може статися при:

  • проникаюче поранення суглоба; при цьому запальний процес спочатку носить асептичний (неінфекційний) характер і лише через якийсь час розвивається нагноєння;
  • проникнення інфекції з навколосуглобових тканин при абсцесах, флегмонах, фурункулах;
  • переносі збудників інфекції зі струмом крові або лімфи з віддалених вогнищ при гнійних запальних процесах у ЛОР-органах, гнійному холециститі, апендициті та ін;
  • попадання інфекції в суглобову порожнину під час медичних маніпуляцій за недотримання правил асептики.

Найчастішим збудником інфекції є золотистий стафілокок (близько 70% всіх випадків піогенного артриту). При хронічних аутоімунних запальних процесах (ревматоїдному артриті), шкірних інфекціях та відкритих травмах збудником гнійної інфекції найчастіше є гемолітичний стрептокок групи А. «Винниками» захворювання можуть бути пневмококи, синьогнійна та кишкова палички та інші збудники.

При попаданні гнійної інфекції в суглобову порожнину розвивається нагноєння. Запалюються і руйнуються суглобна капсула, хрящ, та був і околосуставные тканини. На місці руйнування розростається спочатку сполучна, потім кісткова тканина, викликаючи нерухомість суглоба (анкілоз). Одночасно порушується загальний стан організму, особливо, якщо гній потрапляє в кров і розноситься в різні органи та тканини з утворенням піогенних вогнищ (сепсис).

До групи ризику розвитку гнійного артриту належать особи:

  • діти, люди похилого віку, особи зі зниженим імунітетом;
  • які страждають на хронічні артрити, особливо, ревматоїдний артрит (РА) – інфекція легше проникає в запалені тканини; застосовувані під час лікування РА препарати сприяють зниженню місцевого імунітету;
  • з хронічними запальними чи гострими гнійними процесами – гній потрапляє до суглобової порожнини з кров’ю;
  • перенесли операції у суглобах, зокрема эндопротезирование – частота інфікування штучних суглобів становить від 0,5 до 2 %;
  • з цукровим діабетом, що викликає порушення кровообігу та зниження імунітету;
  • з ожирінням, що ведуть малорухливий спосіб життя – підвищене навантаження на суглоби призводить до розвитку мікротравм, куди легко проникає інфекція;
  • що працюють у сирих холодних приміщеннях.

Класифікація

За походженням гнійні артрити поділяються на:

  • первинні – інфекція потрапляє до суглоба при пораненнях або внаслідок медичних операцій чи маніпуляцій;
  • вторинні – гнійні мікроорганізми потрапляють у суглоб з прилеглих тканин або віддалених вогнищ інфекції з кров’ю (лімфою).

Що таке гнійний артрит колінного суглоба

За характером зміни у тканинах виділяють форми:

  • без деструкції внутрішньосуглобових тканин; можливе лише при своєчасному проведенні адекватного лікування;
  • з деструкцією внутрішньосуглобових тканин, що підтверджена рентгенологічним дослідженням;
  • з поширенням інфекції на навколосуглобові тканини.

Симптоми гнійного артриту

Дуже важливо знати всі прояви піогенного артриту, оскільки від своєчасності звернення по медичну допомогу залежить як здоров’я, а й життя хворого.

Перші ознаки

Гострий гнійний артрит здебільшого починається раптово, з високої температури тіла, ознобу, головного болю, нездужання. Одночасно з’являється почервоніння (гіперемія) та набряк навколосуглобових тканин над ураженим суглобом, що супроводжуються сильними болями. Уражається зазвичай один суглоб, найчастіше кульшовий або колінний.

Підгострий початок захворювання також зустрічається, але рідше. Температура тіла при цьому нормальна або субфебрильна (злегка підвищена), із загальних порушень може турбувати слабкість та нездужання. Суглоби набрякають незначно, але больовий синдром присутній завжди. Особливо важко помітити запалення в тазостегнових та крижово-клубових суглобах. Часто процес спочатку носить асептичний характер і тільки потім з’являються явні симптоми нагноєння.

Множинна поразка суглобів зустрічається за наявності у хворого на хронічний артрит, насамперед – ревматоїдного (РА). Первинні прояви піогенного артриту рідко бувають виражені, оскільки хворі приймають протизапальні препарати. У таких пацієнтів нагноєння рідко виявляється на ранніх стадіях.

Усе це ознаки можуть виникнути після ендопротезування – заміни зруйнованого суглоба на штучний. Нагноєння може розвиватися в перші 3 місяці після операції або пізніший період при попаданні інфекції в суглобову порожнину з поверхні шкіри або зі струмом крові з віддалених вогнищ.

Читайте також:  Гострий медіастиніт - Захворювання органів дихання

Явні симптоми

Піогенний артрит, що почався, самостійно не пройде, він буде прогресувати. Наростають як загальні симптоми (лихоманка, інтоксикація), так і місцеві: больовий синдром, почервоніння та набряклість над запаленим суглобом. Хворий не може поворухнути кінцівкою і приймає вимушене становище, що дозволяє хоч якось зменшити біль. Якщо в цей період йому не буде надано медичну допомогу, почнуться важкі ускладнення.

У дітей найчастіше уражаються кульшові суглоби. Іноді артрит протікає гостро, з вираженими загальними та місцевими симптомами. Але досить часто дитина просто відчуває біль у кінцівці під час руху. Великий обсяг м’яких тканин над кульшовим суглобом не дозволяє відразу побачити ознаки запалення.

Коли звертатися до лікаря

Гнійний артрит – це важке, небезпечне життя захворювання, тому до лікаря слід звертатися з появою наступних симптомів:

  • різке підвищення температури тіла у поєднанні з почервонінням, набряком та болями в ділянці суглоба;
  • запалення суглоба після перенесеної травми, навіть незначної; особливо якщо процес спочатку має невиражений характер (асептичне запалення), а через деякий час різко підвищується температура, суглоби опухають, з’являється нестерпний біль (ознаки нагноєння);
  • невелике підвищення або нормальна температура, посилення болю та запалення в одному або декількох суглобах у хворих на хронічний артрит, особливо, РА;
  • поява у дитини незрозумілих, іноді не дуже сильних болів у суглобі під час руху за відсутності лихоманки та загальних порушень.

Чим небезпечне захворювання

Перебіг піогенного запального процесу у суглобах залежить від вірулентності (здатності завдавати шкоди організму хворого) збудника інфекції, стану імунітету хворого, наявності у нього хронічних захворювань. За відсутності лікування захворювання у будь-якому разі прогресує, переходячи зі стадії в стадію з руйнуванням суглоба та важкими ускладненнями.

Стадії

Стадії піогенного артриту з НДІ ім. Вишневського:

  • Рання – гній накопичується в суглобовій порожнині, не руйнуючи її тканин (на рентгені виникає розширення суглобової щілини через скупчення гнійного ексудату):
    1.  – прилеглі до суглоба тканини не змінені;
    2.  – гнійне запалення довкола суглоба.
  • Явна – внутрішньосуглобові тканини (синовіальна оболонка, хрящ, зв’язки) руйнуються (на рентгені – руйнування суглобових поверхонь кісток):
    1.  – без ураження навколосуглобових тканин;
    2.  – нагноєння поширюється на оточуючі тканини.
  • Прогресуюча – руйнується хрящ та підхрящова кістка (на рентгені – осередкове руйнування кістки, звуження суглобової щілини), порушується рухливість суглоба:
    1.  – без ураження оточуючих суглоб шкіри та підшкірної клітковини;
    2.  – гнійники навколо суглоба;
    3.  – нориці (прорив гною) на поверхні шкіри.
  • Кінцева :
    1. якщо не лікувати – руйнування, анкілоз (нерухомість) суглоба, інвалідність; відновити суглобову функцію можна лише за допомогою ендопротезування;
    2. якщо лікування проведено своєчасно – можливе повне одужання.

Можливі ускладнення

За відсутності лікування нагноєльні процеси дають тяжкі ускладнення:

  • повне руйнування та нерухомість суглоба;
  • поширення нагноєння на шкіру, підшкірну клітковину, зв’язки і сухожилля з утворенням свищів, абсцесів і флегмон, що важко піддаються лікуванню;
  • остеомієліт – гнійне запалення кістки;
  • здавлювання нервів набряклими тканинами, що супроводжується сильними болями; наприклад, артрит гомілкостопу може ускладнюватися тарсальним синдромом через здавлювання великогомілкового нерва;
  • сепсис – множинні піогенні ураження органів та систем.

Піогенний артрит – це захворювання, яке неможливо вилікувати домашніми засобами. Чим раніше хворий звернеться до лікаря, тим більше у нього буде шансів на одужання.

Що робити за підозри на гнійний артрит

Алгоритм дій:

  • викликати лікаря додому, за високої температури – швидку допомогу;
  • прийняти будь-які ліки з протизапальною та жарознижувальною дією: Анальгін, Пенталгін, Парацетамол, Диклофенак; на уражений суглоб нанести зовнішній засіб із аналогічними властивостями: мазь Диклофенак, розчин Меновазину;
  • лягти і прийняти становище, що максимально зменшує біль.

У жодному разі не відмовлятися від госпіталізації!

Можливі локалізації

Піогенні артрити найчастіше розвиваються в одному суглобі. Але в осіб, які страждають на ревматоїдний артрит, можливий розвиток гнійних поліартритів.

Гнійний артрит: лікування

Запалення суглобів нижніх кінцівок

У великих суглобах ніг нагноєння найчастіше є наслідком відкритих травм. Іноді уражаються і дрібні, особливо якщо у хворого вже є хронічний артрит.

Гнійний артрит кульшового суглоба

Тазостегновий суглоб втягується в процес часто, але перебіг згладжений, без виражених симптомів запалення. Особливо небезпечна така локалізація для осіб похилого віку з остеопорозом (тендітними кістками), тому що ускладнюється переломами шийки стегна, що довго не гояться. Часто зустрічаються гнійний артрит кульшового суглоба у дітей, при цьому діагноз часто ставиться за рентгенологічними даними, але зазвичай закінчуються повним одужанням.

Читайте також:  Газова гангрена

Гнійний артрит колінного суглоба

Це дуже часта локалізація, оскільки коліно несе найвище навантаження та часто травмується. Страждає загальний стан, почервоніння та набряк коліна видно на око, виражений больовий синдром. Якщо розвивається і натомість вже існуючого хронічного артриту, можуть уражатися відразу кілька суглобів;

Гнійний артрит гомілковостопного суглоба

Гомілковостоп також часто уражається після травм – ударів, укусів і т.д. Нагноєння може поширюватися на стопу з ураженням сухожилля та зв’язок (ентезит). З цим ускладненням пов’язані сильні болі у п’яті. Через набряк гомілковостопного суглоба можливий також розвиток синдрому тарсального тунелю – вузького простору за внутрішньою кісточкою, де проходить великогомілковий нерв. Тарсальний синдром проявляється болями по ходу стопи, плоскостопістю та атрофією м’язів стопи.

Гнійний артрит стопи

При запаленні дрібних суглобів стопи нагноєння часто приєднується до існуючих шкірних (грибкових, бактеріальних) або суглобових (ревматоїдний, подагричний артрити) уражень. Протікає згладжено, тому іноді виявляються на пізніх стадіях.

Запалення суглобів верхніх кінцівок

Можуть уражатися як великі, так і дрібні суглоби.

Гнійний артрит плечового суглоба

Захворювання часто розвивається після травми або на тлі існуючого запального процесу. Протікає тривало, особливо при ураженні плечелопаткового суглоба. Основний симптом – сильні ниючі болі. Якщо вчасно не пролікувати, то болі будуть турбувати все життя.

нійний артрит плеча, ускладнений остеомієлітом

Гнійний артрит ліктьового суглоба

Запалення ліктьового суглоба часто розвивається на тлі хронічного травмування (тенісисти) або при псоріатичному артриті .

Гнійний артрит кисті

Дрібні суглоби пензля нагноюються в основному при ревматоїдному артриті. На тлі протизапального лікування протікає непомітно, тому важливо звертати увагу на найменші зміни у своєму здоров’ї та вчасно звертатися до лікаря.

Гнійний артрит пальців

Такий артрит розвивається і натомість побутових травм (порізів, ран), і навіть при псоріатичному і подагрическом артритах.

Лікування артриту суглобів пальців

Шийний гнійний артрит

Піогенний артрит шийного відділу хребта трапляється рідко. Це дуже небезпечне захворювання, так як гній може потрапляти в головний мозок, набряклі навколосуглобові тканини можуть здавлювати кровоносні судини і коріння нервів, що живлять мозок. Тому такі хворі потребують екстреної госпіталізації.

Діагностика

При підозрі на нагноєння суглоба (для цього іноді буває достатньо огляду лікаря) пацієнта госпіталізують і обстеження проводиться в умовах стаціонару:

Лабораторні дослідження крові:

  • загальний аналіз – виявляє наявність та вираженість запального процесу;
  • біохімічний – білки гострої фази запалення;
  • імунологічний – антитіла до інфекційних збудників та аутоантитіла (антитіла до власних тканин організму).

Дослідження синовіальної рідини:

  • ПЛР – швидке виявлення інфекції полімеразною ланцюговою реакцією; наступним бакпосевом усі дані щодо збудника інфекції уточнюються;
  • мікробіологічні – посів на живильні середовища виявлення збудника інфекції та її чутливості до антибіотиків.

Інструментальні дослідження:

  • УЗД – наявність великого обсягу рідини у суглобовій порожнині;
  • рентгенологічні дані – кісткові зміни у порожнині суглоба;
  • комп’ютерна томографія (КТ) – найточніше дослідження кісткових структур;
  • магнітно-резонансна томографія (МРТ) – дослідження м’яких тканин;
  • діагностична артроскопія – огляд внутрішньої поверхні суглоба та взяття синовіальної рідини (СЖ) на дослідження; може бути замінена аспіраційною біопсією – взяттям СЖ на дослідження шприцом (пункція суглоба).

Увага: провести повноцінне обстеження у домашніх умовах неможливо!

Лікування гнійного артриту

Лікування гнійного артриту проводиться за умов хірургічного стаціонару. При цьому призначають його одразу, не чекаючи результатів обстеження. Надалі, за необхідності, його коригують за даними лабораторного та інструментального обстеження.

Комплексне лікування патологічного процесу включає: медикаментозну терапію, хірургічні та немедикаментозні методи. За призначенням лікаря можна використовувати народні методи.

Медикаментозна терапія

Основне завдання медикаментозної терапії є придушення інфекції. І тому кожному пацієнту підбирається індивідуальна комбінація антибіотиків. Якщо протягом перших двох днів немає покращення, антибіотики змінюють. Після отримання результатів бакпосіву також можлива зміна антибіотиків. Курс лікування продовжується протягом усього періоду запалення плюс два тижні після усунення больового синдрому.

Призначаються також протизапальні та жарознижувальні засоби групи НПЗЗ. При цьому враховується наявність у пацієнта захворювань шлунка, оскільки НПЗЗ 1-го покоління (Диклофенак, Ібупрофен) ефективно усувають жар, набряк і біль, але негативно впливають на шлунок. Більш сучасні засоби цієї групи (Німесулід, Мелоксикам) мають менше побічних ефектів.

За відсутності ефекту від НПЗЗ, наростання набряку та болю призначають короткими курсами глюкокортикоїдні засоби (ГКС). Вони швидко знімають набряк і біль, але пригнічують імунітет, тому застосування кортикостероїдів обмежене.

Препарати для лікування гнійного артриту

Обов’язково проводиться дезінтоксикаційна терапія – внутрішньовенно краплинно вводять лікарські розчини, разом із якими з організму виводяться токсини. У крапельниці додають також вітаміни, мінерали та інші корисні засоби.

Якщо стан пацієнта не покращується, призначають хірургічні методи лікування. Але здебільшого призначена ранніх стадіях активна медикаментозна терапія призводить до придушення інфекції.

Читайте також:  Перфорація барабанної перетинки - причини

Другий етап медикаментозної терапії – реабілітаційний. Призначають лікарські препарати, які відновлюють цілісність хряща – Хондроксид, Структум та інших. разом із немедикаментозними методами реабілітації.

Хірургічні методи лікування

Призначається на ранніх стадіях за відсутності ефекту медикаментозної терапії. Якщо пацієнт надходить до стаціонару з явними проявами гнійного запалення, хірургічні маніпуляції або операції призначають відразу, поєднуючи їх з медикаментозною терапією. На стадії гострого запалення застосовують такі хірургічні методи лікування гнійного артриту:

  • видалення гною із суглобової порожнини шприцом з промиванням її антисептичними розчинами та введенням антибіотиків;
  • лікувальна артроскопія – та сама процедура проводиться через невеликі проколи на шкірі за допомогою артроскопа; крім гною можна видалити невеликі шматочки некротизованих тканин, уламки хряща тощо;
  • артротомія – проводиться рідко у занедбаних випадках; суглоб розкривається, очищається від гною, промивається та вставляється дренаж для систематичного промивання;
  • при інфікуванні протезу січуть уражені тканини та встановлюють новий протез на фоні тривалого курсу курс антибактеріальної терапії.

На стадії відновлення:

  • остеосинтез – знерухомлення суглоба за допомогою спеціальних пристроїв за відсутності ефекту від відновлювального лікування; кінцівка не згинається, але виконує опорну функцію;
  • ендопротезування – заміна зруйнованого суглоба протезом

Немедикаментозні методи

На стадії гострого запалення обов’язково проводиться іммобілізація суглоба. Накладається шина, лонгета, ортез та ін. Це необхідно для зменшення больового синдрому та попередження поширення гною на навколишні тканини. Іммобілізацію скасовують через 2 – 3 дні та призначають відновлювальні процедури.

Індивідуально підібрані фізіотерапевтичні процедури призначають у будь-якому періоді. Це електрофорез із знеболюючими та протизапальними засобами, фонофорез, магніто- та лазеротерапія та ін.

Вправи лікувальної фізкультури (ЛФК) призначають відразу після відміни іммобілізації. Спочатку це пасивні рухи, виконувані інструктором ЛФК, та був поступово переходять на активні, виконувані пацієнтом, нарощуючи навантаження. ЛФК покращує кровообіг, запобігає розвитку м’язової слабкості.

Для відновлення функції кінцівки також дуже важливим є повноцінне харчування. Пацієнт повинен одержувати достатньо білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінералів та інших корисних речовин. Це молочно-рослинна їжа, нежирне м’ясо, риба, морепродукти, яйця, горіхи, овочі, фрукти. З раціону слід виключити продукти, що подразнюють тканини. Це смажені, гострі, солоні, копчені страви, солодощі, алкоголь.

Народні засоби

Народні засоби застосовуються за призначенням лікаря, вони включаються до складу комплексного лікування артриту. Застосовувати їх самостійно не можна. Ось деякі рецепти:

  • аплікації із запеченою цибулею; очистити та запекти цибулину, злегка остудити, розім’яти, викласти на серветку, теплою (але не гарячою) прикласти до місця запалення (наприклад, на колінний суглоб) та тримати протягом години; повторювати кожен день, поки не підуть набряк та біль;
  • аплікації з полинового відвару; приготування відвару: столову ложку сухої трави залити 300 мл води, варити 5 хвилин, злегка остудити, намочити серветку, прикласти до хворого на суглоб, тримати протягом години; повторювати щодня ніч, кількість процедур залежить стану хворого.

Лікуватись народними засобами при піогенному артриті можна лише під контролем лікаря!

Загальні клінічні рекомендації

Особам, які перенесли артрит, слідує:

  • відмовитись від шкідливих звичок;
  • вести здоровий спосіб життя, регулярно робити прогулянки на свіжому повітрі, загартовуватися;
  • займатися лікувальною гімнастикою, плаванням;
  • виключити тяжкі фізичні навантаження, травми, стреси;
  • правильно харчуватися, стежити за своєю вагою;
  • своєчасно лікувати всі гострі та хронічні захворювання;
  • продовжувати спостерігатися у лікаря, проходити призначені обстеження і при необхідності – протирецидивне лікування.

Ці рекомендації актуальні також для осіб, які страждають на хронічний артрит, особливо ревматоїдний.

Профілактика

Щоб запобігти розвитку гнійного артриту, варто дотримуватися всіх рекомендацій щодо здорового способу життя, загартовування та посильного заняття спортом.

Часті питання щодо захворювання

Чи можна отримати інвалідність?
Можна, у разі втрати функції суглоба.
Який лікар лікує?
Хірург та травматолог-ортопед, реабілітолог.
Чи може розвинутись гнійний артрит у дітей?
Може.
Які прогнози зазвичай дають лікарі?
При своєчасному проведенні лікування – сприятливий. За відсутності лікування – тяжкі ускладнення та повне руйнування суглоба.

Гнійний артрит – це захворювання, що потребує екстреної медичної допомоги, часто хірургічної. При призначенні правильного лікування та подальшої якісної реабілітації у більшості пацієнтів настає повне одужання. Але навіть якщо ви не змогли вчасно звернутися до лікаря, можна допомогти на будь-якому етапі.

Література:

  1. Гражданов К.А., Барабаш А.П., Барабаш Ю.А., Кауц О.А., Зуєв П.П. Технологія лікування гнійних артритів гомілковостопного суглоба // Сучасні проблеми науки та освіти. – 2018. – №3.
  2. Dubost JJ, Soubrier M, De Champs C, Ristori JM, Bussiere JL, Sauvezie B. Немає змін у розподілі організмів, відповідальних за септичний артрит, протягом 20-річного періоду. Енн Реум Дис. 2002;61(3):267–269.
  3. Рао Н. Септичний артрит. Curr. Лікувати. Opt. Інфікувати. 2002; 4:279–287.
Вікторія Стоянова
Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

Molo4nica.in.ua
Додати коментар