Хронічний апендицит – причини, симптоми, діагностика

Хронічний апендицит

Хронічний апендицит – уповільнена форма запального процесу в червоподібному відростку сліпої кишки, частіше за все пов’язана з раніше перенесеним приступом гострого апендициту. Клінічна картина хронічного апендициту характеризується дискомфортом, ниючі болями в клубової області справа, що посилюються при фізичному навантаженні; нудотою, метеоризмом, діареєю або запором, сечоміхуреві, вагінальними або ректальними симптомами. Діагностика хронічного апендициту заснована на виключенні інших можливих причин даної симптоматики і може включати вивчення анамнезу, проведення оглядової рентгенографії, ирригоскопии, колоноскопії, УЗД та інших диференційно-діагностичних досліджень органів черевної порожнини. Лікування хронічного апендициту при невиражених проявах – консервативне, при стійкому больовому синдромі показана апендектомія.

Причини хронічного апендициту

Розрізняють три форми хронічного апендициту: резидуальную, рецидивирующую і первинно-хронічну. Резидуальная (залишкова) форма хронічного апендициту характеризується наявністю в анамнезі хворого одного гострого нападу, який закінчився одужанням без оперативного втручання. При хронічній рецидивуючій формі відзначаються повторні напади гострого апендициту з мінімальними клінічними проявами в стадії ремісії. Ряд авторів виділяє також первинно-хронічний (беспріступний) апендицит, що розвивається поступово, без попереднього йому гострого нападу.

Лікування хронічного апендициту

Резидуальная (залишкова) форма хронічного апендициту є наслідком раніше перенесеного нападу гострого апендициту, купірувати без хірургічного видалення відростка. При цьому після стихання гострих проявів в сліпій кишці зберігаються умови для підтримки запального процесу: спайки, кісти, перегини апендикса, гіперплазія лімфоїдної тканини, що утрудняють його спорожнення.

Читайте також:  Поліпи в шлунку: ознаки, причини появи, лікування

Порушення кровообігу в ураженому сліпому відростку сприяє зниженню місцевого імунітету слизової оболонки і активації патогенної мікрофлори. Рецидив апендициту можливий, як під час відсутності його оперативного лікування, так і після субтотальної апендектомії при залишенні відростка довжиною від 2 см.

Симптоми хронічного апендициту

Клінічна картина хронічного апендициту характеризується переважанням неявно виражених, змазаних симптомів.

  1. Хронічний апендицит проявляється відчуттям дискомфорту і тяжкості, тупими ниючими болями в правій клубової області, постійними або виникають епізодично, після фізичного навантаження і похибок в дієті.
  2. Хворі хронічним апендицитом можуть скаржитися на розлади травлення: нудоту, метеоризм, запори або пронос. Температура при цьому частіше залишається нормальною, іноді вечорами піднімається до субфебрильної.
  3. При хронічному апендициті можуть спостерігатися й інші симптоми: сечоміхуровий (хворобливе і часте сечовипускання), вагінальний (біль при гінекологічному дослідженні), ректальний (больові відчуття при ректальному дослідженні). Повторні напади гострого запалення сліпого відростка виявляються симптомами гострого апендициту.
Читайте також:  Кіста жовчного міхура - причини, симптоми, діагностика

Діагностика хронічного апендициту

Діагностика хронічного апендициту викликає труднощі в зв’язку з відсутністю об’єктивних клінічних симптомів захворювання. Найлегше діагностувати хронічний рецидивний апендицит, при цьому велике значення мають дані анамнезу (наявність декількох гострих нападів). Під час чергового гострого нападу ставиться діагноз гострого апендициту, а не загострення хронічного.

Прояв симптомів різних стадій апендициту у чоловіків

Непрямими ознаками хронічного апендициту при пальпації живота можуть бути локальна болючість в правої клубової області, нерідко позитивний симптом Образцова, іноді – позитивні симптоми Ровзінга, Ситковского.

Для діагностики хронічного апендициту обов’язково виконують рентгенконтрастний ирригоскопию товстого кишечника, що дозволяє виявити відсутність або часткове заповнення барієм сліпого відростка і уповільнення його спорожнення, що свідчить про зміну форми апендикса, деформації, звуження його просвіту.

Проведення колоноскопії допомагає відкинути наявність новоутворень в сліпий і товстій кишці, а оглядової рентгенографії та УЗД – в черевній порожнині. Клінічні аналізи крові і сечі хворого при хронічному апендициті, як правило, без виражених змін.

При первинно-хронічному апендициті діагноз ставлять методом виключення інших можливих захворювань органів черевної порожнини, що дають схожу симптоматику. Необхідно проводити диференційну діагностику хронічного апендициту з виразкою шлунка, хворобою Крона, синдромом подразненого кишечника, хронічний холецистит, спастичний коліт, черевний жабою, иерсиниозом, тіфліти і ілеотіфлітом іншої етіології (наприклад, туберкульозної, злоякісної), хворобами нирок і сечових шляхів, гінекологічні захворювання, глистной інвазією у дітей та ін.

Читайте також:  Асцит при цирозі печінки

Лікування хронічного апендициту

При наявності точного діагнозу хронічного апендициту і стійкому больовому синдромі показано хірургічне лікування: видалення сліпого відростка – апендектомія відкритим способом або лапароскопічним способом.

Чому виникає хронічний апендицит?

В ході операції також виконують ревізію органів черевної порожнини для виявлення інших можливих причин болю в правої клубової області.

  • В післяопераційному періоді обов’язково проводиться антибіотикотерапія. Віддалені результати після оперативного лікування хронічного апендициту дещо гірше, ніж після гострого апендициту, так як частіше відзначається розвиток передаються статевим шляхом.
  • Якщо у хворого з хронічним апендицитом відзначається невиражена симптоматика, застосовують консервативне лікування – прийом спазмолітичних препаратів, фізіотерапевтичні процедури, усунення розладів кишечника.

Макроскопічні зміни в апендиксі при хронічному апендициті можуть бути настільки невираженими, що виявити їх можна тільки при морфологічному дослідженні віддаленого відростка. Якщо сліпий відросток виявився незміненим, є ймовірність, що хірургічне втручання може ще більше погіршити наявний больовий синдром, що послужив підставою для апендектомії.

Avatar
Морека Світла
Molo4nica.in.ua
Додати коментар