Некроз печінки: форми, причини розвитку, симптоми

Некроз печінки

Некроз печінки – дуже серйозний ускладнення деяких захворювань печінки, отруєнь, травм, порушень печінкового кровопостачання. Характеризується швидким наростанням і прогресуванням явищ поліорганної недостатності, що призводять до печінкової енцефалопатії і коми. Сучасні дослідження в області гастроентерології дозволили виділити кілька форм цього захворювання: надгостре некроз діагностують при виявленні симптомів енцефалопатії протягом 7 діб після появи жовтяниці, гострий – якщо цей період становить 8-28 діб, підгострий – якщо енцефалопатія розвивається між 4 і 12 тижнем захворювання. Патологія зустрічається досить рідко – в США щорічно реєструється близько 2000 випадків. Гострі форми некрозу печінки характерні для молодих людей (середній вік 25 років), підгостра – для осіб більш старшого віку (~ 45 років).

Причини некрозу печінки

Некроз печінки є поліетіологічним захворюванням. Гострий некроз печінки найчастіше зустрічається при різних гепатитах, з них в 75% випадків – вірусної етіології. Приблизно 1% пацієнтів з вірусним гепатитом В переніс цю патологію, а поєднання гепатиту В і D призводить до гострого некрозу печінки в 30-40% випадків. Також частою причиною гострого некрозу печінки є отруєння лікарськими засобами або токсичними речовинами.

Некроз печінки часто супроводжує важку патологію серцево-судинної системи з розвитком ішемії печінкової тканини. Тривале порушення кровопостачання печінки веде до розвитку центролобулярних некрозу, або до тотальної поразки паренхіми з швидким розвитком печінкової недостатності.

Некроз печінки: симптоми, причини

Крім того, приводити до масивної загибелі гепатоцитів можуть радіаційні та термічні впливу на організм, важкі травми печінки. Більш рідкісною причиною є:

  • гемобластози (пухлинні клітини инфильтрируют тканину печінки, приводячи до загибелі паренхіми),
  • прийом препаратів для лікування СНІДу (діданозин),
  • гостра жирова інфільтрація гепатоцитів при деяких захворюваннях обміну речовин.

За ступенем поширеності процесу некроз може бути:

  1. фокальним (ураження кількох поруч розташованих гепатоцитів – при вірусних гепатитах),
  2. центролобулярних або зональним (гинуть гепатоцити певних зон печінкової часточки – при хронічних гепатитах, прийомі гепатотоксичних речовин),
  3. субмасивними і масивними (уражається вся печінкова часточка).
Читайте також:  Абсцес печінки - причини, симптоми, діагностика та лікування

Симптоми некрозу печінки

Прояви некрозу печінки залежать від обсягу ураження паренхіми. Найчастіше клініка характеризується поступовим наростанням печінкової недостатності, розвитком печінкової енцефалопатії і коми. Першими проявами некрозу печінки можуть бути біль у правому підребер’ї, незначне збільшення органу, жовтяниця, нудота і блювота. При загибелі великої кількості гепатоцитів відбувається активація імунної системи для відмежування осередку ураження від здорових тканин, в результаті чого виникає набряк тканин, збільшення обсягу печінки і розтягування її капсули. Через це і виникає біль в підребер’ї, яка може віддавати в праву лопатку, поперек праворуч. Подальше зменшення розмірів печінки і зникнення больового синдрому може говорити про загибель значного обсягу паренхіми і поганий прогноз для життя пацієнта.

При некрозі печінки втрачається досить важлива функція цього органу – дезінтоксикаційна. Токсичні речовини починають накопичуватися в організмі, викликаючи пошкодження всіх органів. В першу чергу страждає головний мозок – токсини, що накопичилися і аміак дратують клітини головного мозку, викликаючи печінкову енцефалопатію. Виявляється цей стан підвищеною сонливістю, забудькуватість, тремором кінцівок, неадекватною поведінкою, агресією. Коматозного стану зазвичай передують дезорієнтація в просторі і часі, втрата пам’яті, підвищення м’язового тонусу з розвитком спазмів мускулатури. Наростання набряку мозку може привести до розладу вітальних функцій – порушення дихання, артеріальної гіпотензії, брадикардії.

Попадання продуктів розпаду гепатоцитів в ниркові канальці веде до ураження нирок. Гепаторенальний синдром розвивається приблизно у половини пацієнтів з некрозом печінки. Пригнічення функції нирок призводить до виражених електролітних порушень, ще більшого накопичення азотистих шлаків в кровотоці. Підвищення рівня токсинів в крові призводить до прогресування печінкової енцефалопатії і набряку мозку.

Читайте також:  Жовтяниця: основні симптоми та причини

При некрозі печінки значно пригнічується і її білково-синтезує функція, що призводить до розвитку ДВС-синдрому через порушення синтезу фибринолитических ферментів і білків системи згортання. Зупинити масивні кровотечі шляхом простого переливання факторів згортання зазвичай не вдається, тому що для їх активації також потрібна участь печінки. Циркуляція в крові великої кількості токсинів призводить до утворення в шлунку і кишечнику гострих виразок, а недостатність згортання – до розвитку масивних шлунково-кишкових кровотеч. Велику роль в цьому процесі відіграє і гіперпродукція соляної кислоти при некрозі печінки, тому попередити ЖКК можна за допомогою профілактичного призначення інгібіторів протонної помпи.

Захворювання печінки

Найчастішим ускладненням некрозу печінки є генералізована інфекція. Розвиток поліорганної недостатності призводить до підвищення проникності кишкової стінки (бактерії з кишечника легко проникають в кровотік), порушення механізмів місцевого та загального імунітету. Настороженість в плані розвитку сепсису повинна мати місце по відношенню до всіх пацієнтів з некрозом печінки.

Діагностика некрозу печінки

Пацієнти з некрозом печінки вимагають негайної консультації гастроентеролога, реаніматолога, хірурга. При підозрі на цю патологію необхідно провести УЗД печінки і жовчного міхура, магнітно-резонансну томографію печінки і жовчовивідних шляхів, однофотонну емісійну комп’ютерну томографію печінки (ОФЕКТ печінки). Всі ці дослідження дозволять виявити вогнище ураження в паренхімі печінки, однак точний опис патологічного процесу зможе надати тільки біопсія пункції печінки з морфологічним дослідженням біоптатів.

Для уточнення ступеня тяжкості процесу проводять біохімічні проби печінки, дослідження рівня азотистих шлаків, ЕКГ, ЕЕГ. Якщо є підозра на вірусний гепатит – необхідно визначити рівень антитіл до основних антигенів (В, С, D).

Лікування некрозу печінки

Лікування хворих з гострим некрозом печінки проводиться в відділенні інтенсивної терапії. Заходи повинні бути спрямовані на усунення печінкової недостатності. В умовах відділення реанімації проводиться постійний контроль за вітальними функціями, рівнем глюкози і азотистих шлаків, електролітів. Для профілактики кровотеч щодня внутрішньовенно вводиться вітамін К. Переливання факторів згортання в профілактичних цілях не показано. Обов’язково призначаються препарати, що пригнічують секрецію соляної кислоти в шлунку. При розвитку судом вводиться діазепам. При тяжкому перебігу некрозу печінки може знадобитися переклад на повне парентеральне харчування.

Читайте також:  Жовтяниця: причини захворювання, основні симптоми

Поліпшення функції нирок можливо тільки на тлі поліпшення роботи печінки. Діаліз або гемосорбція при даній патології практично завжди ускладнюються масивними кровотечами, генерализацией інфекційного процесу, тому лікування повинно бути спрямоване на відновлення функцій печінки.

Які аналізи здають при захворюваннях печінки

Прогресування печінкової енцефалопатії при некрозі печінки може бути викликано надходженням азотовмісних речовин в травний тракт. Дані сполуки розщеплюються кишковою флорою, а їх метаболіти надходять в кровотік і надають шкідливу дію на головний мозок. Для лікування печінкової енцефалопатії пацієнта переводять на парентеральне харчування амінокислотними розчинами, призначають всередину антибактеріальні препарати (неоміцин, метронідазол) для придушення кишкової флори, лактулозу.

На сьогоднішній день жоден з методів, покликаних замінити функцію печінки, не є достатньо ефективним. Серед даних методик (штучне переливання крові, плазмаферез, діаліз, гемосорбція) ефективної в деяких випадках вважається гемосорбция на активованому вугіллі з підтримкою простациклином (вводиться для придушення агрегації тромбоцитів).

При швидкому появі енцефалопатії, набряку мозку і відсутності ефекту від лікування протягом 24 годин єдиним методом порятунку життя пацієнта може бути трансплантація печінки. Трансплантацію досить складно здійснити в настільки короткі терміни, а виживаність після проведеної операції у пацієнтів з надгострим некрозом печінки не перевищує 65% протягом року.

Вікторія Стоянова
Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

Molo4nica.in.ua