Флюороз: причини, профілактика, лікування

Флюороз зубів – причини, лікування, профілактика

Флюороз – це хронічне, ендемічне захворювання, яке може розвинутися як до прорізування зубів молочних чи постійних зубів, так і після. Виражається у зміні кольору емалі, на ній з’являються білі та жовті плями або смужки.

Це тому, що елемент витісняє кальцій. Згодом ці ділянки руйнуються, ерозивні поразки починають торкатися глибших шарів, руйнуючи зуби. Причиною захворювання є підвищене надходження фтору до організму людини.

Причини ендемічного флюорозу зубів

Причинами розвитку флюорозу є несприятливі умови довкілля, як у організм тривалий час надлишковій кількості надходить фтор. Це може відбуватися за таких умов:

  1. надлишок фтористих сполук у повітрі, що вдихається;
  2. вживання з водою та їжею підвищеної кількості фтору та його сполук;
  3. підвищений вміст фтору у виробничому середовищі.

При цьому найбільший обсяг хімічного елемента звичайна людина одержує із води, а виробничий робітник у цеху, вдихаючи повітря. У зв’язку з цим хвороба має локальний характер. Діагностується у несприятливих промислових районах чи населених пунктах, де джерело питної води збагачений фтором надмірно.

У деяких країнах питну воду спеціально фторують, оскільки елемент, присутній у межах норми, навпаки, зміцнює зубну емаль. Згідно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я «корисна доза» фтору в питній воді коливається від 0,8 до 1 мг/дм3.

Симптоми захворювання

  • Втрата блиску зубної емалі.
  • Плями і смужки при захворюванні з’являються, як правило, на передніх різцях верхньої щелепи і в залежності від стадії перебігу хвороби колір коливається від білуватого до коричневого.
  • Зуби болісно реагують на холодну та гарячу їжу та пиття.
  • Зуби в місцях пігментації стають крихкими, схильними до сколів та руйнування.

Надмірне надходження в організм фтору та його сполук шкодить не тільки зубам, а й усій кістковій системі загалом. Своїм перебігом флюороз може призвести до остеопорозу та остеосклерозу. Найчастіше флюороз проявляється на постійних зубах. Для розвитку захворювання у дітей концентрація фтору у воді вважається небезпечною при 2,5 мг/л та більше, для дорослого населення небезпечною концентрацією визнано 5 мг/л. Однак і невеликі концентрації фтору у їжі та воді можуть призвести до розвитку флюорозу, все залежить від індивідуальної реакції організму. Найбільше негативно впливають діти до 3 – 5 років.

Читайте також:  Як відбілити зуби в домашніх умовах

Стадії флюорозу

Форми флюорозу, які протікають без втрати зубної тканини.

  • Штрихова. Перша стадія захворювання характеризується появою крейдових смужок передніх зубах верхнього ряду (на різцях). Спочатку вони слабо помітні, не помітні для пацієнта. Виявити їх може лікар-стоматолог. Згодом смужки стають більш вираженими, починають зливатися у великі плями – це вже друга стадія захворювання.
  • Плямиста. На емалі з’являються великі з розмитими межами білі плями. Уражені ділянки плавно переходять у здорову тканину.
  • Крейдяно-крапчаста. Ця стадія захворювання вважається середньою за тяжкістю перебігу. Плями і смужки набувають більш чітких обрисів, емаль стає шорсткою і при попаданні на неї барвників затримує їх і темніє. Внаслідок крихкості та витончення зуби більше схильні до карієсу.

Форми флюорозу з незворотними змінами у тканинах зуба.

  • Ерозивна. При глибшому розвитку процесу дома плям і смужок з’являються ерозії. Емаль на жувальній поверхні стирається до дентину.
  • Деструктивна. Ця стадія флюорозу найважча у своєму прояві. Виникає при потраплянні в організм тривалий час високих доз речовин, що містять фтор, від 10 мг/л і більше. Ерозивний процес переходить на дентин, зуби остаточно втрачають свою міцність та починають руйнуватися від невеликих впливів.
  • Ступінь флюорозу виявляється у характері та глибині ураження зубів. Якщо усунути джерело, що містить підвищену кількість фтору, то захворювання не прогресуватиме. Однак ділянки демінералізації необхідно лікувати, інакше з часом структура руйнуватиметься, збільшуючи ризик розвитку карієсу та проникнення інфекції.

Зверніть увагу!
Починаючи з меловидно-крапчастої тканини, деструктивні зміни починають відбуватися і в кістковому скелеті. Рекомендується пройти обстеження лікаря. Оскільки захворювання кістяка лікують – ортопеди, ревматологи та інші фахівці, спочатку варто записатися на прийом до терапевта.

Флюороз: причини, профілактика, лікування

Методи діагностики

Діагностування будується на клінічних проявах, які дуже характерні. Виявити ознаки флюорозу може як стоматолог – терапевт, так і лікар-педіатр. Однак, на відміну від дитячого лікаря, стоматолог повинен переконатися, що потемніння та ерозія не викликані карієсом.

За допомогою мікрорентгенографії можна вивчити мінералізацію емалі. На перших стадіях хвороби у ураженій зоні простежується чергування гіпомінералізованих та гіпермінералізованих ділянок, видно кристали гідроксіапатитів. На пізніших стадіях відзначаються численні осередки демінералізації. У краю ерозії чітко простежується зниження густини емалі.

Читайте також:  Перелом зуба - симптоми хвороби, профілактика і лікування

Чи можна вилікувати флюороз?

Методика лікування залежить від ступеня захворювання та наявних порушень цілісності зуба.

  1. На початковому етапі флюорозу стоматолог проводить відбілювання, а потім призначає курс ремінералізації. Основа курсу – нанесення аплікацій із вмістом кальцію та фосфору (10 – 20 процедур). Як додаткові заходи проводять електрофорез або ультрафонофорез. Може бути призначено прийом медикаментів.
  2. При ураженнях середнього та тяжкого ступеня відновити емаль природним чином неможливо. Повернути зубам нормальний вигляд можна за допомогою композитних матеріалів, вінірів чи коронок. Відновлення зубів пломбувальним матеріалом не має сенсу, оскільки краї ерозійних заглиблень крихкі — пломба випаде.

Важливо!
Виявити джерело підвищеного вмісту фтору. Наприклад, провести аналіз води. Виключити використання фторвмісних зубних паст, перейти на лікувальні з оптимальним вмістом мінералів.

Відбілювання зубів при флюорозі відрізняється від традиційного. Воно проводиться у кілька етапів із застосуванням таких речовин, як неорганічні кислоти, пероксиду карбаміду, пергідролю, глюконату кальцію. Освітленню підлягають лише темні ділянки. Відбілювання може вимагати від 3 до 10 процедур. Після ремінералізації поверхню зубів можна покрити фторлаком. Він захищає слабкі ділянки емалі від каріозних бактерій та подальшого руйнування внаслідок механічного впливу.

На сьогоднішній момент композитні матеріали – найкраще рішення при відновленні уражених флюорозом зубів. Лікар прямо у ротовій порожнині формує (нарощує) новий зуб. У розпорядженні стоматолога має бути не менше ніж 1/3 зубної тканини. У цьому випадку він зможе шар за шаром відреставрувати зуб та надати йому ідеальної форми. Однак, варто врахувати, що цей спосіб не ідеальний. Матеріал швидко втрачає первісний вигляд, не здатний правильно перерозподіляти навантаження, схильний до сколів.

Більш довговічні вініри та коронки. Перші накладаються на зовнішній шар, другі повністю покривають зуб. Керамічні вініри кріпляться подібно до великої пломби, витримують навантаження при жуванні, практичні і довговічні. Однак, якщо зуб пошкоджений більш ніж на 20%, швидше за все єдиним варіантом протезування стане встановлення коронки.

Читайте також:  Куріння та зуби: яких проблем варто очікувати?

Що буде, якщо не лікувати флюороз?

Крім втрати естетичної привабливості, прогресування захворювання загрожує втратою зубів. Протікати це буде не приємним чином. Внутрішні тканини будуть відкриті для інфекцій та карієсу. Якщо бактерії проникнуть у пульпу, це може призвести до запалення. Але, навіть до ускладнень пацієнт відчуватиме дискомфорт. Зуби реагуватимуть болем на температурні подразники, гарячу та холодну їжу та напої. Порушення розподілу жувального навантаження позначиться на стані неушкоджених зубів: прискорить стирання їх емалі, збільшить ризик травм оточуючих зуби тканин.

Якщо не стурбується лікуванням та усуненням причини появи флюорозу подальші зміни торкнуться кісткових тканин. Це крихкість кісток та часті переломи, зниження рухливості та біль у суглобах.

Профілактика захворювання

Будь-яке захворювання легше попередити, ніж лікувати, теж стосується флюорозу. Важливо стежити за складом питної води. Проводити хімічний аналіз слід 1 – 2 рази на рік. Не вживати необроблену воду з природних джерел (колодязь, свердловин, джерел). Особливо важливо стежити за її якістю сім’ям з дітьми, їх організм більш схильний до негативних впливів. Другим за значимістю джерелом є промислові газові викиди. Якщо немає можливості домогтися від влади вирішення цієї проблеми, залишається одне — переїзд до регіону з більш сприятливою екологічною ситуацією.

  • До профілактики хвороби належить збалансоване харчування. Важливим є щоденне збалансоване вживання вітамінів і мінералів. Клінічні дослідження показали, що збільшення раціону харчування глюконату кальцію, вітамінів З і D зменшує ймовірність розвитку флюорозу. Сюди варто зарахувати як харчові продукти, так і медичні препарати. Найбільша кількість глюконату кальцію міститься в насінні кунжуту, селери, йогуртах, сирах, лососі. Втім, і тут важливо дотримуватися рекомендованої дози.

Під час ремінералізаційного лікування пацієнт повинен виключити з раціону певні продукти: скумбрію, мінтай, тріска та інші види морської риби, чай, шпинат. Найбільш багатий на фтор волоський горіх, який суворо не рекомендують до вживання. Також варто звернути увагу на склад солі, що вживається в їжу, вона може спеціально збагачуватись фтором при виробництві.

Avatar
Коваль Юлія
Molo4nica.in.ua
Додати коментар