Артроз скронево-нижньощелепного суглоба – симптоми

Артроз скронево-нижньощелепного суглоба

Артроз СНЩС – патологія скронево-нижньощелепного суглоба, обумовлена ​​дистрофічними змінами в його тканинах. Артроз СНЩС проявляється постійної тупий або ниючий біль в суглобі, наявністю хрускоту, клацання, скутості, тугорухливості, обмеженням відкривання рота. Діагностиці артрозу СНЩС допомагає проведення пальпації суглоба, оцінка амплітуди руху нижньої щелепи, вивчення діагностичних моделей, рентгенографія, артрографія і томографія СНЩС, ортопантамографія, ЕМГ. Лікування артрозу СНЩС може включати ортопедичні заходи (виборче прішліфовиваніе зубів, протезування та ін.), Лікувальну гімнастику, масаж, фізіотерапію.

Причини артрозу СНЩС

Артроз СНЩС є мультифакторній патологією, яка може бути викликана причинами місцевого і загального характеру. Місцеві причини можуть включати хронічний артрит СНЩС, неправильний прикус, часткову адентію (головним чином, відсутність молярів нижньої щелепи), бруксизм і патологічну стертість зубів, неправильну постановку пломб на жувальні поверхні зубів і некоректне протезування, травми і операції на скронево-нижньощелепного суглоба в анамнезі та ін.

До числа загальних факторів, що сприяють розвитку артрозу СНЩС, відносять генетичну обтяженість, ендокринопатії, судинні, системні та інфекційні захворювання. Фактором ризику розвитку артрозу СНЩС у жінок є менопауза і вікове зниження синтезу жіночих статевих гормонів, які беруть участь у метаболізмі хрящової і кісткової тканини. Нерідко місцеві і загальні фактори поєднуються між собою, посилюючи перебіг артрозу СНЩС.

Артроз скронево-нижньощелепного суглоба: що це таке?

Механізм розвитку артрозу СНЩС пов’язаний з невідповідністю навантаження на суглоб межі його фізіологічної витривалості. В результаті мікро- і макротравм, запалення, метаболічних і нейродистрофических процесів змінюється навантаження на суглобові поверхні, порушується синхронізація функціонування обох скронево-нижньощелепних суглобів, виникає дисфункція жувальних м’язів. Всі ці процеси в результаті призводять до погіршення трофіки хряща, втрати його еластичності, дистрофії і деструкції. Паралельно розвивається перебудова кісткової тканини: утворюються кісткові розростання (остеофіти), головка нижньої щелепи набуває булавоподібні, грибовидную або крючковидного форму, мікроскопічно в ній визначаються явища остеопорозу і остеосклерозу. Закономірним підсумком описаних патологічних процесів стає деформація і порушення конгруентності суглобових поверхонь, асинхронність рухів у нижній щелепі.

Читайте також:  Куріння та зуби: яких проблем варто очікувати?

Класифікація артрозу СНЩС

З урахуванням виявлених рентгенологічних змін розрізняють склерозуючий і деформуючий артроз СНЩС. У першому випадку зміни представлені вираженим склерозом кісткових поверхонь і звуженням суглобових щілин. Рентгенологічними ознаками деформуючого артрозу СНЩС служать сплощення суглобової ямки, суглобової головки і горбика, розростання екзофітов на суглобових поверхнях; в деяких випадках – виражена деформація суглобової головки нижньої щелепи.

Залежно від походження артрози СНЩС можуть бути первинними і вторинними. Первинні артрози виникають без попередньої патології суглобів (зазвичай в літньому і старечому віці) і носять поліартікулярний характер. Розвиток вторинного артрозу СНЩС етіологічно пов’язане з попередньою травмою, запаленням, обмінними або судинними порушеннями і т. Д .; поразку в більшості випадків моноартикулярное.

На підставі клініко-рентгенологічних даних протягом артрозу СНЩС виділяють 4 стадії:

  • I (стадія початкових проявів) – клінічно відзначається нестабільність в суглобі; рентгенологічно виявляється помірне нерівномірне звуження суглобової щілини, обумовлене дегенерацією суглобового хряща.
  • II (стадія виражених змін) – в клінічному аспекті відповідає розгорнутої симптоматиці; рентгенологічні зміни характеризуються склерозом і оссификацией виросткового відростка нижньої щелепи.
  • III (пізня стадія) – функція СНЩС обмежена; рентгенологічні ознаки повної дегенерації хряща, масивного склерозу суглобових поверхонь, кісткових розростань, укорочення виросткового відростка, уплощенія суглобової ямки.
  • IV (запущена стадія) – розвитокфіброзного анкилоза СНЩС.
Читайте також:  Бруксизм (скрегіт зубами уві сні)

Симптоми артрозу СНЩС

Артроз СНЩС розвивається поволі; симптоматика наростає поступово, тому пацієнт на перших порах не звертає уваги на зміни, що відбуваються. Ранніми ознаками артрозу служать клацання, хрускіт, ранкова скутість в СНЩС, яка зникає протягом дня. Надалі при функціональному навантаженні суглоба (жуванні, розмові та ін.) Приєднуються тупий біль; в разі розвитку реактивного синовіту болю стають ниючі, постійними; загострюються при перевантаженні суглоба, в холодну погоду або до вечора.

Рентгенівський знімок артрозу скронево-нижньощелепного суглоба

Через кілька місяців після появи перших ознак артрозу СНЩС стає помітним обмеження амплітуди руху нижньої щелепи, тугоподвижность суглоба, при відкриванні рота зміщення щелепи в хвору сторону, асиметрія особи. На стороні поразки можуть виникати відчуття оніміння, поколювання шкіри, глосалгія, оталгія, зниження слуху, біль в оці, головний біль.

Діагностика артрозу СНЩС

Діагноз артрозу СНЩС ґрунтується на підставі клінічних, рентгенологічних і функціональних даних. При зверненні до стоматолога-ортопеда проводиться аналіз скарг, огляд порожнини рота, пальпація жувальних м’язів і СНЩС, визначається амплітуда рухів і т. Д. Обстеження оклюзійних контактів здійснюється шляхом вивчення діагностичних моделей щелеп.

За допомогою рентгенографії СНЩС, як правило, виявляються вже виражені зміни; ранні ознаки артрозу СНЩС дозволяє виявити комп’ютерна томографія (КТ СНЩС або КЛКТ СНЩС). Додатково може проводитися артрографія СНЩС, ортопантомографія щелеп.

З метою оцінки активності жувальних і скроневих м’язів при артрозі СНЩС показана електроміографія. Для вивчення функції СНЩС використовується реографія, артрофонографія, аксіографія, гнатографія.

Читайте також:  Зубний наліт: види, причини, профілактика і лікування

При необхідності пацієнту з артрозом СНЩС призначається консультація ортодонта, ревматолога, ендокринолога та інших спеціалістів. Артроз СНЩС слід відрізняти від артриту СНЩС, м’язово-суглобової дисфункції, хондроми, остеохондроми, остеоми суглобового відростка і ін.

Лікування артрозу СНЩС

При виявленні артрозу СНЩС необхідно проведення комплексу стоматологічних (терапевтичних, ортопедичних, ортодонтичних), фізіотерапевтичних лікувальних заходів. На час основного курсу лікування пацієнтові з артрозом СНЩС рекомендуется щадна дієта, зменшення навантаження на уражений суглоб (обмеження жування, розмов та ін.), Виключення перенапруги.

На етапі стоматологічного лікування усуваються чинники, що призводять до перевантаження елементів суглоба (дефекти зубних рядів, порушення оклюзії, порушення прикусу) може бути показано виборче прішліфовиваніе зубів, заміна пломб, виготовлення та встановлення штучних коронок, мостовидних або знімних зубних протезів, носіння знімних ортодонтичних апаратів, кап, брекетів і т. п.)

Артроз СНЩС (деформуючий): лікування

Для купірування больового синдрому при артрозі СНЩС використовуються НПЗЗ у вигляді таблеток або мазей. Для поліпшення харчування хрящової тканини застосовуються хондропротектори. З фізіотерапевтичних процедур при артрозі СНЩС рекомендується:

  1. ультразвукова терапія,
  2. ультрафонофорез,
  3. електрофорез,
  4. лазеротерапія,
  5. магнітотерапія,
  6. гальванотерапія,
  7. флюктуоризація,
  8. парафінотерапія,
  9. озокеритотерапия,
  10. інфрачервоне опромінення,
  11. мікрохвильова терапія і ін.

Фізіотерапія поєднується з масажем жувальних м’язів і області суглоба, спеціальної лікувальною фізкультурою.

При звичному вивиху нижньої щелепи або пізніх стадіях артрозу СНЩС, показано хірургічне лікування (видалення суглобового диска, видалення суглобової головки або видалення головки з заміщенням трансплантатом).

Аватар
Коваль Юлія
Molo4nica.in.ua