Кольпіт (вагініт), як виникає, симптоми, діагностика та лікування

Кольпіт (вагініт), як виникає, симптоми, діагностика та лікування

Кольпіт – запалення слизової оболонки піхви. Інакше патологію називають вагінітом. Вона може виникнути при інфікуванні, травмі, ендокринних патологіях. Збудником неспецифічного кольпіту найчастіше є стрептококи та стафілококи, грибок Candida. Рідше захворювання викликає кишкова чи гемофільна паличка. Специфічний кольпіт викликають гонококи, трихомонади, хламідії та інші бактерії, які є збудниками статевих інфекцій.

Найрідкіснішим видом вагініту є неінфекційний. Запалення виникає через підвищену чутливість до латексу, компонентів розчинів для спринцювання, тампонів.

Кольпіту схильні жінки репродуктивного віку, але запальний процес також може розвинутись і у дівчаток. У жінок після менопаузи поширений атрофічний кольпіт, що обумовлений порушенням харчування слизової оболонки. Вона стоншується, стає занадто сухою, тому легко травмується.

Хвороба може протікати в гострій, підгострій та хронічній формі. До 80% випадків становить гострий кольпіт, що характеризується яскраво вираженими клінічними проявами. Хронічний вагініт триває понад два місяці. Якщо хвороба протікає у рецидивній формі, процес здатний загострюватися, викликати ускладнення, потім настають періоди ремісії.

Кольпіт (вагініт), як виникає, симптоми, діагностика та лікування

Типи кольпіту

Залежно від розташування вогнища інфекції вагініти бувають двох типів:

  • первинний, у якому хвороба відразу розвивається у піхву;
  • вторинний, у якому інфекція проникає з вульви чи матки.

Найбільш поширеним є серозно-гнійний осередковий кольпіт. Він характеризується запаленням слизової оболонки, її набряком. За відсутності лікування починається ерозія слизової оболонки піхви, на ній з’являються осередки гнійних виділень.

При дифузному кольпіті патологічний процес охоплює всю поверхню слизової оболонки.

Причини

Мікрофлора піхви включає лактобактерії та умовно-патогенні мікроорганізми. Поки дотримується їхнього балансу, жінка залишається здоровою. Є причини, що призводять до порушення цього співвідношення та активізації умовно-патогенних мікробів. Цими факторами є:

  • гострі та хронічні захворювання внутрішніх органів;
  • недотримання інтимної гігієни;
  • ендокринні патології, що викликають гормональний дисбаланс;
  • тривале лікування антибіотиками;
  • опущення стінок піхви та інші анатомічні особливості;
  • підвищена чутливість до гігієнічних та контрацептивних засобів;
  • травми слизової оболонки піхви при проведенні медичних процедур, потраплянні сторонніх предметів;
  • пологи, штучне переривання вагітності, встановлення внутрішньоматкової спіралі;
  • атрофічні процеси слизової оболонки піхви, пов’язані з менопаузою;
  • захворювання, у яких знижується імунітет.
Читайте також:  Лечение рака молочной железы в Израиле

У цих випадках підвищується ймовірність розвитку неспецифічного та неінфекційного кольпіту. Специфічний вагініт пов’язаний з інфекціями, що передаються статевим шляхом. Хвороба може виникнути на тлі хламідіозу, уреаплазмозу та інших захворювань. У групі ризику – жінки, які часто змінюють партнерів та/або практикують незахищений секс. Патогенні мікроорганізми потрапляють до клітин епітелію, викликаючи запалення.

У дівчаток причиною вагініту найчастіше стає інфекційне захворювання (ангіна та інші), випадкове попадання у піхву стороннього предмета або алергія.

Симптоми вагініту

Симптоми запального процесу дуже різноманітні і залежить від форми захворювання. Найбільш вираженою є клінічна картина неспецифічного кольпіту, що протікає у гострій формі. Хворобу можна розпізнати за такими ознаками:

  • із статевих органів виділяється слиз, іноді з домішками гною та крові;
  • неприємний запах статевих органів за дотримання гігієни;
  • відчуття сверблячки, печіння у піхву;
  • слизові оболонки червоніють, іноді почервоніння поширюється на зовнішні статеві органи;
  • розпираючі болі внизу живота, які посилюються при фізичних навантаженнях та під час статевого акту;
  • хворобливе сечовиділення, часті позиви до нього, у тому числі і хибні №
  • погіршення загального самопочуття, помірне підвищення температури.

За характером виділень можна припустити, що призвело до розвитку патології. Наприклад, якщо вагініт викликаний грибками Candida, жінка помічає білі сирні виділення. При гарднельоз вони мають неприємний рибний аромат і зеленуватий відтінок. При трихомонаді колір виділень жовтуватий, які структура нагадує піну.

Хламідіоз та гонорея призводять до гнійного кольпіту. У цьому випадку виділення мають домішки гною та крові, що свідчить про ерозію.

Читайте також:  УЗД грудей — коли варто робити

Якщо хвороба перейшла у хронічну форму, симптоми менш виражені. Жінки скаржаться на виділення, відчуття печіння та сверблячки у піхву. Під час обстеження виявляються ділянки ерозії.

У деяких випадках кольпіт провокує розвиток вульвовагініту. Запалення з піхви переходить на зовнішні статеві органи, внутрішню поверхню стегон та сідниць.

Наслідки та ускладнення кольпіту

Вагініт – захворювання, яке погіршує якість життя та загрожує репродуктивному здоров’ю. Через болючість порушується загальне самопочуття. У багатьох пацієнток вагініт супроводжується підвищеною дратівливістю, стомлюваністю, занепадом сил. Жінка змушена обмежувати сексуальну активність. Запущений запальний процес призводить до розвитку захворювань матки та яєчників, зрощення стінок піхви. Надалі це ускладнює зачаття, збільшує ризик позаматкової вагітності.

Діагностика

При ознаках кольпіту необхідно звернутися до гінеколога. Лікар проводить огляд піхви за допомогою дзеркал. Ознакою запалення є почервоніння, потовщення та набряк слизових, наліт із серозних та гнійних плівок. При зіскаблюванні слизова оболонка травмується, починає кровоточити.

Пацієнтці з ознаками вагініту призначається кольпоскопія. Цю процедуру виконують за допомогою оптичного приладу, який називається кольпоскопом. Він допомагає провести огляд під багаторазовим збільшенням, що допомагає побачити осередки запалення, які поки що непомітні неозброєним оком. Завдяки кольпоскопії лікар визначає характер патологічних змін піхви та шийки матки.
Для визначення збудника вагініту беруть мазок із піхви, каналу шийки матки. Дослідження біоматеріалу під мікроскопом дозволить виявити вміст лактобактерій, сторонньої мікрофлори. Найчастіше внаслідок обстеження виявляється, що причиною запального процесу стала комбінація кількох патогенних мікроорганізмів.

Швидким та точним методом діагностики є ПРЦ-тест. Його достовірність сягає майже 100%. Результати тестування можна отримати у день звернення. Це набагато швидше порівняно з традиційним бакпосівом.

При підозрі на супутню патологію пацієнтці призначають ультразвукову діагностику органів малого тазу. Крім цього, при вагініті проводять загальноклінічні аналізи крові та сечі, беруть кров на сифіліс та ВІЛ-інфекцію.

Читайте також:  Донорство яйцеклітин — особливості, ризики, переваги

Лікування кольпіту

При загостренні вагініту слід відмовитися від інтимних контактів, оскільки це викликає додаткове подразнення запаленої слизової оболонки.

За наявності постійного статевого партнера пацієнтка має проходити лікування разом із ним. Чоловіки можуть бути носіями інфекції, але вона не дає клінічних проявів. Головне в успішному лікуванні вагініту – усунути збудник захворювання та нормалізувати мікрофлору піхви. За результатами діагностики підбирається терапія:

  • При неспецифічному вагініті показано лікування антибіотиками. Найчастіше призначаються засоби широкого спектра дії, які є активними щодо різних видів умовно-патогенних мікробів.
  • Якщо хвороба спричинена інфекцією, що передається при інтимному контакті, призначають антибіотики та протипротозойні засоби.
  • Протигрибкові препарати позбавляють молочниці та запалення, викликаного збільшенням чисельності грибів Candida.
  • Противірусні засоби в лікуванні кольпіту використовують, якщо хвороба спричинена вірусною інфекцією.

Для терапії застосовують лікарські засоби у формі пігулок, вагінальних свічок, ін’єкцій. За відсутності ускладнень термін лікування становить один тиждень. Після завершення курсу необхідно пройти повторний лікарський огляд та здати мазок із піхви. Підтримка здорового балансу мікрофлори дозволяє уникнути рецидиву захворювання.

Фізіотерапія

Крім прийому ліків, при вагініті хороший ефект дає фізіотерапія. Вона включає УФ-опромінення, УЧВ, ультрафонофорез та СМВ-терапію. Ці процедури знижують клінічні прояви запалення, прискорюють відновлення епітеліального шару.

Для інтимної гігієни слід використовувати готові засоби антисептичними властивостями. Білизна при лікуванні вагініту варто носити лише натуральну, щоб уникати парникового ефекту. Бажано використовувати для прання білизни гелі та порошки з гіпоалергенним складом.

У період лікування варто переглянути свій раціон, відмовитися від алкоголю, гострої та солоної їжі. Наголос варто зробити на кисломолочні продукти, свіжі овочі та фрукти.

Аватар
Сушко Александра
Molo4nica.in.ua
Додати коментар