Коронавірус у дітей від 0 до 12 років. Профілактика та відновлення

Коронавірус у дітей від 0 до 12 років. Симптоми. Лікування. Профілактика та відновлення

Коронавірус у новонароджених (від 0 до 4 тижнів) дітей

Доказів внутрішньоутробної інфекції, спричиненої передачею інфекції від матері до дитини, на сьогоднішній день не зафіксовано. Усі випадки зараження коронавірусом вважаються набутими після народження немовляти. У міру зростання захворюваності збільшилася кількість новонароджених, які заразилися від матерів з коронавірусною інфекцією. По всьому світу лише 5% із усіх зафіксованих випадків COVID-19 припадає на дітей до року. Найчастіше у немовлят спостерігається безсимптомний чи легкий перебіг захворювання, який може супроводжуватися невеликим підйомом температури тіла.

У медичній практиці описані такі симптоми коронавірусу у дітей перших тижнів життя, як «дихання, що стогне», посилена робота дихальних м’язів, апное, кашель і тахікардія. Іноді спостерігаються слабке ссання, млявість, відрижка, діарея, здуття живота. Випадки ковидної пневмонії трапляються вкрай рідко. Найчастіше важка форма перебігу коронавірусу буває у дітей із вродженими вадами розвитку. Ризик ускладнень збільшується у разі: недоношеності, пологових травм, дисплазії легень та пухлин.

Що відомо про COVID-19 у дітей до року

У дітей віком від 1 місяця до року захворювання протікає важче, ніж у новонароджених. Частота важкого та критичного перебігу хвороби значно більша за інші вікові групи. Симптоматика найчастіше пов’язана із розладом шлунково-кишкового тракту. Супутні ознаки, які можуть сигналізувати про коронавірус у немовлят: поява діареї, періодичні блювотини, незначне підвищення температури тіла. Стілець рідкий болотного кольору, можливо з прожилками крові. Сухий кашель та утруднення дихання (аж до задишки). Один із видимих ​​симптомів у немовлят, який вказує на нестачу повітря – роздуті крила носа дитини.

Розлад шлунково-кишкового тракту при ковіді у дітей до року часто супроводжується болем у животі. Даний симптом можна визначити самостійно за деякими ознаками у поведінці дитини:

  • притискає ніжки до живота або часто ними смикає;
  • відмовляється від їжі або мало їсть, а відразу після їди починається сильне блювання;
  • часто прокидається або не може заснути.

Подібні симптоми бувають і при функціональних порушеннях, наприклад, дитячих кольках, тому визначити хворобу повинен лікар-педіатр.

Тяжка форма захворювання частіше супроводжується ураженням нижніх дихальних шляхів з гіпоксією різного ступеня, ознаками вираженого запалення за лабораторними показниками та гіперкоагуляційним синдромом – порушенням зсідання крові.

Серед ускладнень, які можуть розвинутись на тлі розладу, – інтоксикація організму. При блюванні та інтенсивній діареї може наступити зневоднення. Дитина може хотіти пити, але через інтенсивне блювання надходження води в організм ускладнюється. При зневодненні потрібна негайна медична допомога.

Також лікарі виділяють у дітей таке ускладнення, як сухість слизових. Пересихають губи, може початися лущення мови. У такому разі слід звернутися за консультацією до лікаря-педіатра для призначення рекомендацій щодо усунення неприємного симптому.

Головне пам’ятати: визначати самостійно діагноз дитини, займатися самолікуванням або чекати на появу інших симптомів категорично не рекомендується!

Читайте також:  COVID-19 – лікування, лікарські засоби

Наслідки ковіда у дітей можуть бути серйознішими, ніж сама коронавірусна інфекція. Тому тільки лікар повинен контролювати перебіг захворювання та при необхідності призначати препарати, спрямовані на усунення супутніх ознак хвороби.

Слід негайно звернутися до лікаря, якщо спостерігається один або кілька симптомів:

  1. різко підвищується температура (до 38-39 градусів);
  2. починаються судоми;
  3. рідке випорожнення відбувається частіше 5-7 разів на добу, в калових масах спостерігаються кров’янисті згустки;
  4. утруднюється дихання, при вдиху чи видиху прослуховується свист чи хрипи;
  5. частішає серцебиття.

Коронавірус у дітей від 0 до 12 років. Симптоми. Лікування. Профілактика та відновлення

Коронавірус у дітей від 1 року до 5 років

Діти від 1 до 5 років можуть відреагувати на коронавірусну інфекцію різким підняттям температури тіла. Можливі такі зміни у поведінці дитини, як підвищена примхливість чи плаксивість, млявість та різкі зміни настрою.

Запідозрити розвиток у дитини коронавірусу можна за такими симптомами:

  • виражена слабкість;
  • легке покашлювання;
  • втрата апетиту;
  • біль в горлі;
  • закладеність носа;
  • підвищена температура тіла;
  • зміна ритму та частоти дихання;
  • біль у грудях;
  • задишка;
  • кон’юнктивіт;
  • розлад шлунково-кишкового тракту.

Основну небезпеку у вигляді ускладнення ковіда у дітей становить мультисистемний запальний синдром (ДМВС). Це надмірна імунна відповідь організму на проникнення вірусу.

Як правило, ДМВС розвивається через 1-6 тижнів після гострої фази хвороби, навіть якщо діти перенесли легку чи безсимптомну форму COVID-19. На той час у більшості перехворіли на коронавірус дітей ПЛР-тести на ковід дають негативний результат, але при цьому виявляються антитіла до коронавірусу.

Як правило, перша ознака мультисистемного запального синдрому після ковіда у дітей – різке підвищення температури тіла до високих позначок (понад 38 градусів). Гіпертермія може триматися протягом доби та більше. На тілі (по всьому або на певних ділянках) може спостерігатися висипка – плямиста та/або папульозна. Характерними ознаками мультисистемного запального синдрому можуть бути кон’юнктивіт, склерит, збільшення лімфовузлів, набряки долонь та стоп. Один із частих симптомів ДМВС – червоний або малиновий колір язика та опухлі яскраво-червоні губи. Синдром може призвести до ураження шлунково-кишкового тракту, біль у животі, блювання, нудота, діарея.

Результатом ДМВС можуть бути кардіологічні, ниркові, гематологічні, дерматологічні розлади, а також ураження ЦНС, дихальна недостатність, пов’язана з ураженням легень.

Запальний синдром після ковіда частіше спостерігається у дітей від 2 до 5 років, але йому схильні діти старшого віку.

Найчастіше коронавірус у дітей віком до 6 років протікає безсимптомно. Але безсимптомний перебіг хвороби – не привід розслабитись і не стежити за станом дитини. Вірус, проникаючи в організм, викликає імунну відповідь і може вразити інші системи. Тому діти повинні перебувати під амбулаторним наглядом лікаря-педіатра протягом кількох місяців від початку зараження новою коронавірусною інфекцією.

Читайте також:  Чи можна вагітним жінкам вакцинуватись від ковіда?

COVID-19 у дітей віком від 6 до 12 років

Симптоми ковіда у дітей віком від 6 до 12 років схожі з типовою клінічною картиною ГРВІ – біль у горлі, закладеність носа, кашель. Підйом температури від 37 до 38 градусів вони частіше, ніж в дітей віком молодшого віку. До клінічної картини додаються такі симптоми у дітей віком від 9 до 12 років, як ломота в м’язах та суглобах, кон’юнктивіт, висип фіолетово-червоних відтінків, зниження апетиту, міалгія (біль у м’язах) та головний біль. Перебіг хвороби у дітей цієї вікової категорії більше нагадує симптоматику коронавірусу у дорослих.

COVID-19 у підлітків

У дітей віком від 12 років частіше зустрічається класична клінічна картина коронавірусної інфекції. У них можливий розвиток інтенсивного сухого кашлю, біль у горлі, наявність нежитю, втрата нюху та смаку, а також спотворене сприйняття запахів. На відміну від пацієнтів молодших вікових груп, у підлітків може виникати нездужання з головним та м’язовим болем. Особливо небезпечний COVID-19 тих підлітків, які раніше були виявлені захворювання серця. Під впливом вірусу ушкоджується міокард, що призводить до серйозних наслідків, пов’язаних із роботою серця.

Навіть якщо головних симптомів немає, краще звернутися до лікаря-педіатра, який призначить додаткове обстеження і встановить правильний діагноз.

Діагностика коронавірусу у дітей

При появі перших ознак, характерних для COVID-19, та/або при контакті дитини з людиною з підтвердженим коронавірусом, необхідно викликати лікаря-педіатра. Він огляне дитину, призначить мазок ПЛР на коронавірус та загальний аналіз крові. На підставі результату тесту лікар-педіатр надасть рекомендації щодо догляду за дитиною, призначить лікування, при необхідності направить на консультацію до інших спеціалістів (пульмонолога, отоларинголога, окуліста та ін.). При підозрі на пневмонію роблять рентген чи комп’ютерну томографію легень.

Для виявлення дихальної недостатності можна використовувати пульсоксиметр – прилад, який допомагає вимірювати концентрацію кисню в артеріальній крові. Значення показників пульсоксиметра не повинні бути нижчими за 96 одиниць.

COVID-19 у дітей віком від 6 до 12 років

Чи є вакцини для дітей? Чи існує щеплення від коронавірусу дітям?

Наразі жодна з доступних вакцин від коронавірусу не дозволена до використання у дітей віком до 18 років, оскільки дослідження серед цієї вікової групи не проводилися.

Однак, 22 червня 2021 року Всесвітня організація охорони здоров’я вперше заявила про те, що деякі вакцини від коронавірусу можуть бути безпечними та дозволеними для дітей. Так, наприклад, стратегічна консультативна група експертів ВООЗ (SAGE) дійшла висновку, що вакцина Pfizer/BionTech підходить для використання людьми віком від 12 років і старше.

Профілактика та лікування коронавірусу у дітей

Лікування ковіда у дітей не відрізняється від симптоматичного лікування інших ГРВІ. Спеціальних ліків для лікування COVID-19 у дітей нині немає. Терапія зазвичай спрямовано полегшення симптомів хвороби, попередження розвитку бактеріальної інфекції.

Читайте також:  Як відрізнити коронавірус від ГРВІ, грипу та інших захворювань

Зазвичай за легкої та середньої форми COVID-19 лікар-педіатр дає дитині наступне призначення:

  1. постільний режим; максимальне обмеження контактів;
  2. вологе прохолодне повітря у приміщенні;
  3. рясне пиття;
  4. промивання назальної слизової сольовими розчинами;
  5. полоскання горла антисептиками;
  6. жарознижувальні засоби при високій температурі (понад 38,5 °C);
  7. ентеросорбенти при проблемах із травленням;
  8. протикашльові та судинозвужувальні засоби;
  9. антигістамінні препарати.

При ускладненому перебігу хвороби призначаються антибактеріальні ліки та препарати, які нормалізують функції дихання.

За необхідності проходження планової вакцинації щеплення дитині після ковіда можна ставити за два тижні з моменту повного одужання.

Щоб мінімізувати ймовірність зараження дитини коронавірусом, необхідно дотримуватись особистої гігієни: частіше мити руки (не менше 20 секунд), користуватися антибактеріальними серветками. Якнайчастіше, обробляти антисептиками гаджети, іграшки, дверні ручки, робочу поверхню.

Потрібно стежити, щоб діти не чіпали руками обличчя, очі. Дотримуватись водно-питного режиму. Лікарі-педіатри рекомендують зрошувати порожнину носа сольовими розчинами після відвідин громадських місць. Також слід частіше бути на свіжому повітрі, регулярно провітрювати приміщення.

Аналіз на коронавірус дітям проводять у тому числі при контакті дитини з людиною, у якої підтверджено COVID-19.

За наявності масочного режиму всі діти віком від 12 років повинні носити маску з тими самими вимогами, що й дорослі. Для дітей віком від 6 до 11 років рекомендовано носити маску, якщо дорослі можуть проконтролювати правильність її використання, у тому числі своєчасної заміни маски.

Відновлення дітей після ковіда

Як правило, діти, які перенесли ковид у будь-якій формі, потребують реабілітації. Під час хвороби у дитини страждають усі системи організму. Навіть при здається повному одужанні процеси відновлення тривають у всіх органах і системах. Тому реабілітацією дітей після ковіда має займатися лікар-педіатр.

Як правило, до плану реабілітації, залежно від перебігу захворювання та виявлених ускладнень, включатиметься: ЛФК, дихальна гімнастика, апаратна фізіотерапія, остеопатична корекція, рефлексотерапія, медичний та дренажний масажі. Тільки лікар-педіатр зможе підібрати правильну програму реабілітації дітей після ковіда на підставі результатів аналізів та обстеження.

Програма реабілітації націлена на запобігання можливим віддаленим ускладненням перенесеного коронавірусу у дитини.

Допомогти відновитися організму дитини в домашніх умовах зможе:

  • дотримання водного балансу та дієти;
  • проведення курсу вітамінотерапії (тільки за призначенням лікаря-педіатра);
  • перебування на свіжому повітрі;
  • регулярне провітрювання кімнати, за необхідності – зволоження повітря;
  • проведення водних процедур;
  • забезпечення дитині правильного режиму сну;
  • проведення лікувальної гімнастики

Позитивні емоції та гарний настрій у дітей після хвороби дуже важливі для відновлення психоемоційного стану дитини. Тому відверніться від своїх турбот і постарайтеся приділити максимум уваги своїй дитині.

Avatar
Морека Світла
Molo4nica.in.ua
Додати коментар