Термічний опік: перша допомога

Термічний опік: перша допомога та лікування

Симптоми та ступеня термічних опіків

У медицині використовується класифікація опіків на ступені залежно від характеру та глибини пошкоджень. Симптоми безпосередньо залежать від ступеня опіку:

  • І ступінь. Характеризується поверхневим ушкодженням тканин. З’являється почервоніння та припухлість. Людину непокоїть біль і печіння. Симптоми зберігаються 2-3 дні, потім поступово зникають.
  • II ступінь. До перерахованих симптомів додаються бульбашки, які утворюються внаслідок тривалого впливу джерела тепла або короткочасної високої температури.
  • ІІІ ступінь. Відрізняється некрозом тканин. Залежно від причини опіку некроз клітин може виглядати, як жовта мокнуча желеподібна маса або шкірні покриви залишаються сухими, але набувають темно-червоного або навіть чорного кольору. Опік супроводжується сильним болем і може завдавати людині серйозних страждань, особливо при великій площі.
  • IV ступінь. Некроз стосується як поверхневого епітелію, а й тканин, розташованих під шкірою. У деяких випадках пошкодження сягає кісток. Постраждалі ділянки стають темними, червоно-чорними. Декілька великих бульбашок зливаються в один величезний пухир. Через сильний біль існує високий ризик розвитку больового шоку. До того ж, можуть спостерігатися ознаки інтоксикації: слабкість, тахікардія, блідість шкірних покривів. Це найважчий ступінь термічних опіків, при якому існує ризик смерті.
Читайте також:  Кіфосколіоз: причини захворювання, основні симптоми

Дивіться також: Хімічні опіки

Діагностика опіків зазвичай провадиться шляхом візуального огляду. Ступінь тяжкості пошкодження тканин визначається залежно від зовнішніх проявів та глибини опіку. При визначенні площі пошкодження використовується правило долоні, коли умовно вважається, що площа долоні дорівнює 1% всього тіла.

Перша допомога за термічного опіку: основні дії

Важливо негайно і правильно надати першу медичну допомогу при термічному опіку, оскільки від цього залежить одужання пацієнта, а часом – і шанси на життя.

Дотримуйтесь наступних правил і рекомендацій:

  1. Негайно погасіть вогонь на людині. Накрийте щільною тканиною або використовуйте інші методи, наприклад воду, пісок, землю та ін.
  2. Видаліть залишки тліючої тканини з постраждалої людини, але за умови, що вона не стосується рани. У жодному разі не можна відривати прилиплу тканину від тіла.
  3. Поливайте опік холодною водою протягом 10-20 хвилин, щоб зменшити температуру м’яких тканин. Можна опустити пошкоджені частини у ємність із холодною водою. А ось кригу використовувати не можна через ризик отримання обмороження.
  4. На уражену ділянку нанесіть протиопікову мазь чи гель. Потім накладіть стерильну або хоча б чисту пов’язку. Не використовуйте вату. Підійдуть бинти, марля та інші тканинні матеріали. При опіках першого ступеня можна уникнути пов’язки.
  5. Категорично заборонено використовувати різні народні засоби, змащувати рани олією, сметаною, прикладати листя алое та ін.
  6. Якщо людина страждає від сильного болю, дайте знеболюючий препарат.
  7. Під час зупинки серця або дихання проведіть реанімаційні дії.
  8. Якщо у людини вражена велика площа тіла та спостерігаються симптоми інтоксикації, больового шоку, давайте пацієнтові багато пити, щоб прискорити виведення токсинів із організму.
  9. Негайно викличте швидку допомогу або самостійно відвезіть пацієнта до лікарні. Перший варіант краще, оскільки опіки лікують не у всіх лікарнях.
Читайте також:  Абдомінопластика. Методика абдоминопластики, показання

Важливо не панікувати та заспокоїти постраждалу людину.

Термічний опік: перша допомога

Термічні опіки: як проводиться лікування?

Якщо людина має термічний опік, лікування має бути комплексним. Застосовувані заходи зазвичай спрямовані на усунення порушень, що виникли в організмі. Комплекс процедур та препаратів підбирається індивідуально з урахуванням ступеня та глибини ураження тканин, супутніх хвороб, загального стану та інших факторів.

У спеціалізованій лікарні чи відділенні спочатку проводять туалет рани. Обов’язково застосовується анестезія, щоб уникнути больового шоку. Рану промивають слабким мильним розчином, видаляють частинки речовин, що приплавилися. Потім проводять обробку антисептиками. При сильному забрудненні рану промивають перекисом водню.

Якщо вибрано відкритий спосіб лікування, на рану наноситься протиопіковий засіб. Пов’язка не використовується. При закритому способі після нанесення мазі або емульсії накладається не туга пов’язка, але вона не повинна рухатися. Залишають її в середньому на 7 днів, доки не відновиться шар епітелію.

Думки лікарів щодо того, чи потрібно розкривати бульбашки розходяться. Одні вважають, що їх не варто чіпати, оскільки пухирі є захистом тканин від інфікування. Інші фахівці стверджують, що вміст бульбашок нестерильний, тому їх потрібно розкривати. У такому разі в нижній частині пухирів роблять невеликий надріз і всю рідину прибирають, акуратно притискаючи на міхур ватно-марлевим тампоном.

Вікторія Стоянова
Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

Molo4nica.in.ua
Додати коментар