Лікування вивихів
Вивих – один із поширених видів травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату. При цьому вигляді травми порушується будова рухливого зчленування і повністю обмежується рухливість суглоба. Вивих потребує негайного втручання фахівців, які нададуть необхідну медичну допомогу та призначать конструктивне лікування.
Дивіться також: Вивих стопи
Часті види вивихів:
- акроміального кінця ключиці, що відбувається в результаті падіння на плечовий суглоб (руку), або під впливом удару;
- плечового суглоба, що виникає внаслідок падіння на відведену убік руку;
- передпліччя (ліктьового суглоба), що відбувається внаслідок надмірного розгинання з падінням на витягнуту руку;
- кисті, зазвичай поєднується з переломом кісток передпліччя та зміщення до тилу або в долонний бік;
- пальців, що виникають в результаті надмірного перерозгинання;
- стегна, що можуть стати результатом великого силового впливу, супроводжуються значними
- механічними пошкодженнями м’яких тканин і хряща;
- гомілки (у тому числі і надколінка), повний вивих відбувається в результаті значного застосування механічної сили і супроводжується розривом хрестоподібних зв’язок;
- стопи (гомілковостопного суглоба), може супроводжуватися розривом зв’язок і переломом кісточок;
щелепи відбувається в результаті травми або різких впливів на нижню щелепу. Підвивихи в нижньощелепному суглобі виникають при тривалому та надмірному знаходженні з відкритим ротом.
Види та класифікації вивихів
За походженням вивих буває:
- вродженим (наприклад, дисплазія кульшового суглоба, вивихи ключиці при пологових травмах та ін.);
- набутим (травматичний, патологічний, паралітичний, звичний).
При часткових зсувах суглобових поверхонь виникає підвивих. Найчастіше в медичній практиці зустрічаються травматичні вивихи, які відбуваються через застосування надмірного механічного впливу. Нерідко він трапляється одночасно з переломом, забиттям, розривом сухожиль і зв’язок.
Залежно від часу виникнення травми розрізняють:
- вивихи до 3 днів;
- вивихи, давність яких не перевищує 2-3 тижнів;
- застарілі (якщо з моменту вивиху пройшло більше 2-3 тижнів).
Показники термінів травми дозволять вибрати правильний спосіб лікування.
Основні симптоми вивихів
- характерна деформація у сфері суглоба;
- вимушене становище;
- під час вивиху чути клацання;
- сильний біль;
- великий набряк та великий крововилив;
- обмеження руху у сфері пошкодженого суглоба.
Діагностика вивихів
При обстеженні пацієнта лікар-травматолог насамперед з’ясовує давність травми, проводить огляд та пальпацію пошкодженого кінцівки: перевіряє ступінь порушення кровообігу та чутливості. Для уточнення травматичних пошкоджень первинно виконується рентгенологічне дослідження. Найчастіше даного методу обстеження буває достатньо постановки точного і коректного діагнозу. При вивиху стегна рентгенологічне дослідження зазвичай дозволяє у повному обсязі виявити структурні ушкодження суглоба. У разі показано виконання комп’ютерного чи магнітно-резонансного методів дослідження.
Лікування вивихів
Вивихи, отримані протягом 3 діб найчастіше вдається вправити консервативним шляхом (вправлення та іммобілізація). Тому важливо звернутися за допомогою якнайшвидше.
Вправляти вивих має виключно професійний лікар-травматолог. Залежно від типу пошкодження та розташування лікар вибирає найбільш підходящий метод вправлення:
- Тривалість іммобілізації може бути від 2-3 тижнів до 1,5-2 місяців. Щоб унеможливити розвиток ускладнення – звичного вивиху, знімати пов’язки раніше не рекомендується.
- При застарілих вивихах консервативне ведення пацієнтів неможливо. І тут необхідно проводиться хірургічний посібник (операція).
Для подальшого відновлення функціональної здатності пошкодженої кінцівки потрібен кваліфікований курс реабілітаційного лікування, що включає повний курс ЛФК, фізіотерапевтичні процедури та відновлювальний масаж.