Види кіфозу
Кіфоз класифікують за причинами виникнення:
- вроджений кіфоз – виникає через аномалій внутрішньоутробного розвитку;
- компресійний (посттравматичний) кіфоз – виникає як наслідок компресійного перелому хребта зі
- зменшенням їх висоти в передніх відділів;
- рахітіческій кіфоз – розвивається як наслідок рахіту, через ослаблених м’язів і зв’язок;
- фізіологічний кіфоз – помірний вигин, виникає в період статевого дозрівання;
- мобільний (постуральний) кіфоз – виникає через слабкість м’язів спини і поганий постави. Найпоширеніший вид даного захворювання;
- старечий (дегенеративний) кіфоз – розвивається в старечому віці як наслідок руйнування міжхребцевих дисків і ослаблення м’язового каркаса;
- тотальний кіфоз – дугоподібне викривлення всього хребта (вважається нормою протягом перших тижнів життя у новонароджених).
За типом викривлення кіфоз розрізняють на:
- дугоподібний;
- кутовий.
Симптоми кіфозу
Кожен тип кифоза має власні специфічні симптоми. Найчастіше, симптоми кіфозу не доставляють серйозного дискомфорту своєму власникові протягом тривалого періоду часу. До рядовим проявам кифоза прийнято відносити:
- больові відчуття в спині (частіше в області грудного відділу);
- оніміння, поколювання в кінцівках;
- загальна слабкість, стомлюваність, млявість;
- розвиток лордозу як супутнього захворювання;
- розвиток плоскостопості;
На пізніх стадіях кіфоз приймає небезпечні для життя форми, до яких в першу чергу відносяться:
- ослаблення м’язового каркаса тулуба;
- здавлювання внутрішніх органів, що призводить до розвитку захворювань. В першу чергу
- пошкоджуються дихальна і серцево-судинна системи організму;
- головні болі, запаморочення виникають як наслідок порушення кровопостачання головного мозку;
- формування горба;
- можлива втрата здатності до самостійного пересування.
Діагностикою та лікуванням кифозу
Діагностикою та лікуванням кифоза повинен займатися лікар вертебролог, або хірург і невролог. Для постановки діагнозу кіфоз лікаря досить провести огляд та опитування пацієнта. Для підтвердження діагнозу хворому призначають проходження рентгенографії або комп’ютерної (або магнітно-резонансної) томографії.
Після постановки діагнозу і визначення ступеня викривлення призначається відповідне лікування. На ранніх стадіях благотворного результату дозволяє добитися застосування лікувальної фізкультури, масажу і фізіотерапії. У деяких випадках призначається медикаментозна терапія, носіння корсета і симптоматичне лікування супутніх захворювань.
Також для лікування кіфозу може застосовуватися хірургічне лікування, але воно пов’язане з низкою небезпек і вимагає високої кваліфікації фахівців, тому застосовується не дуже часто.